26 серпня народився Тихон Павлович Губенко

У 1947 р. Т. Губенко приїхав до Львова і з того часу безсумнівно працював у Львівському політехнічному інституті на посаді завідувача кафедри електричних машин. Предтечею кафедри електричних машин у Львівській політехнічній школі була кафедра електротехнічних конструкцій, заснована в листопаді 1906 р., а в 1928 р. на механічному факультеті створено нову кафедру «Електричні машини». По-справжньому кафедра почала зростати з 1947 року, коли її очолив Тихон Павлович Губенко ‒ талановитий педагог, інтелектуал, який добре володів п'ятьма мовами, інтелігент і гуманіст, вихователь інженерних і викладацьких електротехнічних кадрів високої кваліфікації, в тому числі українських національних.

Від 1947 року аж до смерті у 1971 р. він був незмінним завідувачем кафедри електричних машин Львівської політехніки. Його наукова діяльність у Львові була продовженням робіт, розпочатих ще за межами України. Це стосується, зокрема, й наукових інтересів професора в галузі автоматизації нафтової промисловості, адже в той час Прикарпаття було одним з основних джерел енергоносіїв Радянського Союзу.

Т. П. Губенко та його школа в кінці 40-х і на початку 50-х років розробили теорію, яка дала вичерпні відповіді на низку проблем динаміки систем автоматичного регулювання з розподіленими параметрами, що дозволило здійснити їх практичну реалізацію.

18 березня 1949 р. відбувся його захист кандидатської дисертації на тему «Динамічне гальмування індукційних машин». У своїй дисертаційній роботі Тихон Павлович дав чітку узагальнену теорію векторних і кругових діаграм індукційної машини, глибоку і здорову критику ряду робіт по динамічному гальмуванню і запропонував свої методи, які б дозволили будувати кругові діаграми насичених машин, швидко і досить точно визначати гальмівні моменти та час гальмування.

У 1950 р. Т. Губенко був затверджений професором кафедри «Електричні машини». Після захисту докторської дисертації у 1955 р. йому присвоєно науковий ступінь доктора технічних наук. А в період з 1956 до 1959 рр. професор обіймав посаду декана енергетичного факультету, очолював лабораторію автоматизованого електроприводу машинознавства та автоматики АН УРСР та завідував лабораторією автоматизованого електроприводу ЛПІ, яка зробила значний внесок в автоматизацію процесів буріння і нафтодобування.

З 1957 р. Т. Губенко очолив Вчену раду, що приймала до захисту кандидатські та докторські дисертації з електротехнічних спеціальностей. Ця Рада була одним із загальносоюзних центрів підготовки та атестації наукових кадрів. Тут захищали дисертації вчені з України, Білорусі, Азербайджану, Вірменії, Молдавії, Литви, Латвії, Естонії.

Тихон Павлович  Губенко автор 97 наукових праць. Мав вісім авторських свідоцтв на винаходи.

8 квітня 1971 р. після важкої хвороби на сімдесят п'ятому році життя помер видатний учений і педагог професор Тихон Павлович Губенко.

Інформацію підготовлено на основі відкритих інтернет-джерел

Перевірено: серпень, 2025