Embedded Files
«Складно передбачити, що буде в майбутньому ‒ в чому людина бачитиме музику, як її переживатиме. Але русло музики завжди має бути відкритим до нового мистецтва, і завжди будуть потічки, які відкриватимуть це музичне русло далі.» Алла Загайкевич.
Відома українська композиторка, педагогиня, музикознавиця, лауреатка премій імені М. Лисенка, О. Довженка, Л. Ревуцького, учасниця багатьох міжнародних фестивалів сучасної музики в Україні, Франції, Швеції, Японії, Китаї, Росії, Чехії, Литві, Канаді, Німеччині, Польщі, авторка численних музикознавчих статей у наукових збірках і журналах в Україні та за кордоном, володарка багатьох грантів і нагород Алла Леонідівна Загайкевич народилася 17 грудня 1966 року в Хмельницькому.
Закінчила Київську консерваторію імені П. І. Чайковського, навчалася в Паризькому Інституті дослідження й координації акустики/музики (IRKAM) ‒ закладі післядипломної освіти, створеному для наукових пошуків у музичній сфері.
Свою кар'єру вона починала на самому початку відновленої незалежності, і вже на початку 1990-х її композиції звучали на українській академічній сцені та у кіно. У 1986-1999 роках була учасницею гурту «Древо» (керівник Є. Єфремов). З середини 90-х років активно пропагувала академічну електроакустичну музику в Україні, співпрацювала з музикантами експериментальної електронної музики.
З 1998 року Алла Леонідівна викладає на кафедрі музично-інформаційних технологій Національної музичної академії України, де за сприяння Міжнародного фонду «Відродження» заснувала студію електроакустичної музики.
Алла Загайкевич ‒ членкиня Національної спілки композиторів України з 1993 року. Голова Асоціації електроакустичної музики Київської організації НСКУ (2010).
З 2009 р. Алла Леонідівна заснувала міжнародний проєкт Electroacoustic's ensemble, у якому є і програмісткою, і виконавицею на електроакустичних інструментах.
Композиторка створила музику до багатьох кінофільмів, зокрема «Мамай», «Поводир» і «Довбуш» Олеся Саніна, «Будинок Слово. Нескінчений роман» Тараса Томенка. Національною премією імені О. Довженка Алла Загайкевич була нагороджена за музику до фільму Олеся Саніна «Мамай», який вона назвала «наймузичнішим» фільмом з тих, над якими працювала, була ідея створити «звуко-зорову симфонію».
У листопаді минулого року фільм «Будинок Слово. Нескінчений роман» на міжнародному кінофестивалі «I Will Tell» у США отримав чотири нагороди. Одна з них ‒ за найкращу кіномузику Алли Загайкевич.
Твори Алли Леонідівни виконують відомі українські та світові виконавці. У творчому доробку Алли Загайкевич симфонічна і камерна музика, опери, електроакустичні та мультимедійні твори, а також музика до кінофільмів і театральних вистав. Вона є учасницею багатьох міжнародних фестивалів сучасної музики.
У 2021 р. в Харківській опері з великим успіхом відбулася прем'єра самобутньої опери Алли Загайкевич «Вишиваний. Король України» на лібрето Сергія Жадана про австрійського ерцгерцога Вільгельма фон Габсбурга-Лотаринзького (Василя Вишиваного), який свій вибір ‒ бути українцем ‒ зробив свідомо. Це перша українська опера на матеріалі національно-визвольних змагань першої половини ХХ ст.
Була учасницею фольклорного гурту «Древо» майже 20 років, досліджувала український автентичний спів, брала участь у численних фольклорних експедиціях.
Понад двадцять років Алла Загайкевич активно пропагує академічну електроакустичну музику. Композиторка є кураторкою міжнародних проєктів електроакустичної музики «Електроакустика», «ЕМ-Візія», головою Асоціації електроакустичної музики при Київській організації СКУ.
Музика не може бути поза політикою, впевнена українська композиторка та саунд-артистка Алла Загайкевич. Сьогодні її музика є важливим аргументом на користь України у культурній дипломатії ‒ вона звучить на важливих світових сценах. У 2023 р. в прокат вийшов фільм Олеся Саніна «Довбуш», музику до якого теж створила Алла Загайкевич.
Алла Леонідівна займається також науковими дослідженнями та друкується в провідних музичних виданнях. Вона має ряд музикознавчих статей в наукових збірках та журналах України (Українське музикознавство, вип. 52; Музика, 1996; та ін.), міжнародних виданнях.
Інформація підготовлена на основі відкритих інтернет-джерел
Page updated
Google Sites
Report abuse