«Складно передбачити, що буде в майбутньому ‒ в чому людина бачитиме музику, як її переживатиме. Але русло музики завжди має бути відкритим до нового мистецтва, і завжди будуть потічки, які відкриватимуть це музичне русло далі.» Алла Загайкевич.
Відома українська композиторка, педагогиня, музикознавиця, лауреатка премій: імені М. Лисенка; О. Довженка; Л. Ревуцького, учасниця багатьох міжнародних фестивалів сучасної музики в Україні, Франції, Швеції, Японії, Китаї, Росії, Чехії, Литві, Канаді, Німеччині, Польщі, авторка численних музикознавчих статей у наукових збірках і журналах в Україні та за кордоном, володарка багатьох грантів і нагород Алла Леонідівна Загайкевич народилася 17 грудня 1966 року в Хмельницькому.
Закінчила Київську консерваторію імені П. І. Чайковського, навчалася в Паризькому Інституті дослідження й координації акустики/музики (IRKAM) ‒ закладі післядипломної освіти, створеному для наукових пошуків у музичній сфері.
Свою карʼєру вона починала на самому початку відновленої незалежності, і вже на початку 1990-х її композиції звучали на українській академічній сцені та у кіно. У 1986-1999 роках була учасницею гурту «Древо» (керівник Є. Єфремов). З середини 90-х років активно пропагувала академічну електроакустичну музику в Україні, співпрацювала з музикантами експериментальної електронної музики.
З 1998 року Алла Леонідівна викладає на кафедрі музично-інформаційних технологій Національної музичної академії України, де за сприяння Міжнародного фонду «Відродження» заснувала студію електроакустичної музики.
Алла Загайкевич ‒ членкиня Національної спілки композиторів України з 1993 року. Голова Асоціації електроакустичної музики Київської організації НСКУ (2010).
З 2009 р. Алла Леонідівна заснувала міжнародний проєкт Electroacousticʼs ensemble, у якому є і програмісткою, і виконавицею на електроакустичних інструментах.
Композиторка створила музику до багатьох кінофільмів, зокрема «Мамай», «Поводир» і «Довбуш» Олеся Саніна, «Будинок Слово. Нескінчений роман» Тараса Томенка. Національною премією імені О. Довженка Алла Загайкевич була нагороджена за музику до фільму Олеся Саніна «Мамай», який вона назвала «наймузичнішим» фільмом з тих, над якими працювала, була ідея створити «звуко-зорову симфонію».
У листопаді минулого року фільм «Будинок Слово. Нескінчений роман» на міжнародному кінофестивалі «I Will Tell» у США отримав чотири нагороди. Одна з них ‒ за найкращу кіномузику Алли Загайкевич.
Твори Алли Леонідівни виконують відомі українські та світові виконавці. У творчому доробку Алли Загайкевич симфонічна і камерна музика, опери, електроакустичні та мультимедійні твори, а також музика до кінофільмів і театральних вистав. Вона є учасницею багатьох міжнародних фестивалів сучасної музики.
У 2021 р. в Харківській опері з великим успіхом відбулася премʼєра самобутньої опери Алли Загайкевич «Вишиваний. Король України» на лібрето Сергія Жадана про австрійського ерцгерцога Вільгельма фон Габсбурга-Лотаринзького (Василя Вишиваного), який свій вибір ‒ бути українцем ‒ зробив свідомо. Це перша українська опера на матеріалі національно-визвольних змагань першої половини ХХ ст.
Була учасницею фольклорного гурту «Древо» майже 20 років, досліджувала український автентичний спів, брала участь у численних фольклорних експедиціях.
Понад двадцять років Алла Загайкевич активно пропагує академічну електроакустичну музику. Композиторка є кураторкою міжнародних проєктів електроакустичної музики «Електроакустика», «ЕМ-Візія», головою Асоціації електроакустичної музики при Київській організації СКУ.
Музика не може бути поза політикою, впевнена українська композиторка та саунд-артистка Алла Загайкевич. Сьогодні її музика є важливим аргументом на користь України у культурній дипломатії ‒ вона звучить на важливих світових сценах. У 2023 р. в прокат вийшов фільм Олеся Саніна «Довбуш», музику до якого теж створила Алла Загайкевич.
Алла Леонідівна займається також науковими дослідженнями та друкується в провідних музичних виданнях. Вона має чимало музикознавчих статей в наукових збірках та журналах України (Українське музикознавство, вип. 52; Музика, 1996; та ін.), міжнародних виданнях.
Інформацію підготовлено на основі відкритих інтернет-джерел
Перевірено: грудень, 2025