19 березня народився Максим Тадейович Рильський 

Першою вже зрілою, що визначило появу видатного поета, була збірка «Під осінніми зорями» (1918). У 1920-х роках став одним із наймолодших членів мистецького угруповання «неокласиків», до якого входили Микола Зеров, Михайло Драй-Хмара, Дмитро Загул, Павло Пилипович (пізніше всі вони були репресовані та розстріляні). У 1931 році Максима Рильського заарештували й п'ять місяців протримали в Лук'янівській в'язниці, вимагаючи зізнання в контрреволюційній діяльності. Результатом «пропрацювання» Т. М. Рильського стало його каяття і «офіційне» сприйняття радянської дійсності. Зокрема, Рильський був автором слів пісні про Сталіна «Із-за гір, та з-за високих сизокрил орел летить». Він двічі був лауреатом Сталінської премії й один раз – Ленінської, був академіком АН України, АН СРСР, обирався депутатом Верховної Ради УРСР, очолював Спілку письменників України, а потім, майже 20 років – Інститут мистецтвознавства, народної творчості та етнографії. У роки Другої світової війни його поезія почала зазвучала по-новому, справді натхненною мовою. Патріотичні твори М. Рильського «Слово про рідну матір» і багато інших гаряче сприймались і на фронті, і в тилу.

Маючи хист до написання лібрето, М. Рильський підготував текст до опери В. Золотарьова «Хвесько Андибер», зробив український переклад опери П. Чайковського «Євгеній Онегін», здійснив велику роботу з літературного редагування опер М. Лисенка, С. Гулака-Артемовського («Запорожець за Дунаєм»), кантат К. Стеценка «Єднаймося», «Шевченкові» тощо.

У повоєнні десятиліття у житті поета були трагічні часи. Безжально несправедлива критика, відкрите політичне гоніння. Але були й роки високого творчого піднесення, які сам поет назвав добою свого «третього цвітіння». Творче відродження поета припадає на середину 50-х років. Поетичні збірки цього останнього періоду в житті М. Рильського «Троянди й виноград» (1957 р.), «Далекі небосхили» (1959 р.), «В затінку жайворонка» (1961 р.) та інші – гідно завершують його творчу біографію.  Максим Рильський лишив по собі 35 поетичних збірок, понад чверть мільйона поетичних рядків перекладів, серед яких – поема А. Міцкевича «Пан Тадеуш, французька поезія, кілька збірок наукових статей, редагування поетичних та етнографічних видань. У 1972 році була заснована щорічна премія ім. Рильського за кращий художній переклад. 

Помер Максим Тадейович Рильський після тяжкої хвороби 14 липня 1964 року.

Інформація підготовлена на основі відкритих інтернет-джерел

Оновлено: березень, 2025