7 серпня народився Пантелеймон Олександрович Куліш

Особливою заслугою педагога є створення оригінального українського правопису та української «Граматки». Укладена ним українська «Граматка» ‒ перший підручник українською мовою для народної школи та новий фонетичний правопис справили значний позитивний вплив на розвиток національної освіти в Україні. Ця невеличка, на 149 сторінок, книжка цікава ще й тим, що П. О. Куліш наводить у ній свій правопис, який дещо відрізнявся від прийнятого на той час. Він дістав назву «Кулішівка» і його було покладено в основу сучасного фонетичного українського правопису.

Через чотири роки після першого видання «Граматки» педагог-просвітник вирішив здійснити друге її видання – коротше й трошки іншого змісту, додавши наприкінці коротку історію України. Ці два підручники широко використовувалися в навчально-виховному процесі недільних шкіл у другій половині ХІХ ст. і взагалі відіграли велику роль у розвитку національної освіти України.

Зокрема, «кулішівкою» надруковано збірник у двох томах «Записки о Южной Руси» (1856-1857), який започаткував 12-томну енциклопедію українського фольклору та етнографії. «Кулішівку» заборонили в 1876 р., після виходу Емського указу. Пізніше вона зазнала певних змін і стала основою сучасного українського правопису.

Пантелеймон Олександрович ‒ автор першого в українській літературі історичного роману  «Чорна рада» (1857), присвячений боротьбі за гетьманування незабаром по смерті Богдана Хмельницького, над яким автор працював 14 років. Письменник написав твір російською, а згодом не лише перекладав текст на українську, а подекуди писав його наново.

У 1860 р. він започатковує альманах «Хата». У 1861-1862 рр. разом з М. Костомаровим та В. Білозерським видає журнал «Основа», який став об'єднавчим центром усіх прогресивних українських сил, що гуртувалися в Громади. Роль і значення Пантелеймона Олександровича як видавця «Основи» надзвичайні, адже він фактично взяв на себе всю редакторську працю, правив літературний матеріал, багато писав сам, виступаючи як популяризатор-історик, літературний критик, філософ, публіцист, белетрист, поет.

Саме П. Куліш в середині ХІХ ст. став одним із зачинателів української літературної критики, першим перевів на наукову основу фольклористику, запроваджуючи стенографічну точність записів.

Велика і перекладацька спадщина П. Куліша. Він здійснив перший переклад Біблії українською мовою. Перекладав твори Шекспіра (13 драм), Байрона, Гейне, Міллера та інших корифеїв світової літератури. Наприкінці свого життя Пантелеймон Куліш підготував до друку поетичну збірку «Позичена кобза: Переспіви чужоземних співів», котра вийшла в Женеві 1897 року, вже по смерті поета.

Останні роки життя знаменитий письменник провів усамітнено на своєму хуторі Мотронівка (тепер у складі села Оленівка Борзнянського району Чернігівської області), що на Чернігівщині, де і помер 14 лютого 1897 року.

Багатогранна діяльність П. Куліша, його творчі на наукові здобутки й до сьогодні не втратили актуальності, мистецької та наукової цінності. Його твори наповнені глибоким патріотизмом, любов'ю до рідної землі та культури. І саме завдяки його праці українська літературна мова почала здобувати все більше визнання як окрема мова, а не діалект чи супутнє явище.

Інформація підготовлена на основі відкритих інтернет-джерел 

Оновлено: серпень, 2025