Український письменник, автор пригодницьких та історичних творів Володимир Кирилович Малик (справжнє прізвище ‒ Сиченко) народився 21 лютого 1921 року в с. Новосілках Макарівського району на Київщині в селянській родині. Середню школу закінчив у сусідньому селі Ясногородці.
У 1938 році вступив на філологічний факультет Київського університету. Під час Другої світової війни пішов в народне ополчення, працював на оборонних роботах під Києвом та Харковом. В одному з боїв його важко поранили. Потрапив у полон і пізніше був вивезений до концентраційних таборів у Німеччину. У 1945 році повернувся на Батьківщину. У радянському фільтраційному таборі Володимира Малика призначили командиром роти. Після повернення в Україну викладав в школі Ясногородки українську мову і літературу. Закінчивши заочно університет у 1950 році, Малик переїхав з Київщини на Полтавщину, до міста Лубни 1953 року і тривалий час викладав у школі українську мову й літературу. Саме тут, у цьому історичному місті, найбільше захотілося Володимирові Малику своїми творами наблизити події далекого і героїчного минулого до сучасників, розповісти про народних звитяжців, людей особливого героїзму. В цей час почав писати перші свої вірші. Першу його книжку ‒ віршовану історичну казку «Журавлі-журавлики» (1957) ‒ із задоволенням прочитали діти й дорослі.
Володимир Малик глибоко знайомився з історичною літературою, засиджувався в архівах, виїжджав на місця, де колись жили його майбутні герої. На Поділля, в гості до нащадків Кармалюка. В Карпати, до спадкоємців Довбушевих традицій, збирав народні перекази. І почали одна за одною виходити з-під його пера казки-легенди для молодших читачів «Чарівний перстень», «Месник із лісу», «Воєвода Дмитро», «Микита Кожум’яка», «Червона троянда».
В умовах СРСР, коли більшість членів Спілки письменників України славило образи комісарів і політруків, «трудівниць села» і «героїв виробництва», Володимир Малик писав пригодницькі та історичні твори про героїчних українців, що увійшли до золотого фонду літератури України.
Головним досягненням Володимира Малика критики називають його історичні романи («Посол Урус-шайтана», «Фірман султана», «Чорний вершник», «Шовковий шнурок», що склали тетралогію «Таємний посол», а також романи «Князь Кий», «Чумацький шлях», «Горить свіча», «Черлені щити»). За роман «Горить свіча» В. К. Малику було присуджено міжнародну премію ім. Г. Сковороди. Ці твори стали національним надбанням української літератури, а їх автор по праву увійшов до категорії кращих письменників історичного жанру. За романи «Посол Урус-шайтана», «Шовковий шнурок» та «Князь Кий» у 1983 році В. Малик був відзначений літературної премії імені Лесі Українки. До речі, роман «Князь Кий» був написаний до 1500-річчя від дня заснування Києва і розповідає про неймовірні колізії «давно минулих днів».
Тематика творів Володимира Малика досить велика: про повстання кенійського народу проти англійських колонізаторів розповідається в повісті «Чорний екватор», героїчній боротьбі молоді з нацистськими окупантами в роки Другої світової війни присвячена повість «Двоє над прірвою», проблеми сучасної школи розкриті в повісті «Слід веде до моря». Однак головною темою у творчості письменника завжди залишалася історія України, якій він присвятив майже всі свої поетичні та прозові твори, включаючи, звичайно ж, тетралогію «Таємний посол», що стала одним з кращих зразків українського історичного роману, популярну і сьогодні як в Україні, так і в багатьох інших країнах.
Історичні романи В. Малика продавалися в одну мить і в Україні та за кордоном.
Також Володимир Кирилович відомий і як літературний критик. Він написав ряд оригінальних рецензій і статей, присвячених творчості українських письменників. Крім того, окремою книгою вийшла його робота «Олесь Донченко» (1971), присвячена життю і творчості відомого дитячого письменника, який довгий час жив і працював у Лубнах.
Уже кілька десятиліть твори Володимира Малика читає вся Україна: від дітей і юнаків до дорослої аудиторії. Ніхто до великого письменника не зміг так інтригуючи, захопливо передати героїчне минуле України, наповнене неймовірними драматичними колізіями, таємницями, пригодами. Твори В. Малика часто порівнюють з кращими романами Ж. Верна, А. Дюма, Г. Сенкевича. А деякі з них, на думку літературознавців, навіть перевершують їх. Завдяки творчості В. К. Малика в пам'яті читачів назавжди увічнені події тисячолітньої давнини, епохи благородних мужніх людей, великих українців, які воювали за свободу своєї землі. А насичені пригодами та інтригами романи, повісті «українського Дюма» прочитуються на одному диханні. І після прочитання в душі залишається прекрасне світле почуття гордості за те, що ти живеш в такій великій країні з на диво багатою, легендарною історією.
Помер Володимир Кирилович Малик 31 серпня 1998 року.
У пам'ять про письменника Премію імені В. Малика засновано Лубенською міською радою 2001 р. за пропозицією Фонду імені Володимира Малика «Слово» та редакції газети «Лубенщина» для відзначення письменників, літераторів, науковців, працівників освіти й культури, журналістів, митців, ділових людей, громадських та державних діячів. Присуджують за найкращі творчі здобутки, присвячені темі історії України та рідного краю. Номінації: «Література і публіцистика»; «Краєзнавство і народна творчість»; «Мистецтво і монументальна скульптура». Вручається кожного року напередодні дня народження В. Малика.
Інформацію підготовлено на основі відкритих інтернет-джерел
Оновлено: серпень, 2025