2 лютого народився Іван Павлович Пулюй
Український вчений-фізик і електротехнік, організатор науки, громадський діяч Іван Павлович Пулюй народився 2 лютого 1845 року в містечку Гримайлів Тернопільської області в греко-католицькій заможній та освіченій родині. Закінчив Тернопільську класичну гімназію, вступив до Греко-католицької духовної семінарії у Відні, де поєднував навчання з перекладами духовної літератури українською мовою. В останній рік навчання в духовній семінарії Пулюй відвідував лекції з математики, фізики та астрономії у Віденському університеті. Ці науки настільки його захопили, що він вирішив не висвячуватися на священника, а стати студентом філософського факультету цього університету.
Після навчання у Віденському університеті й роботи у фізичній лабораторії професора Віктора фон Лянга Пулюй викладав у 1874-1875 рр. фізику, механіку та математику у Військово-морській академії в місті Фіуме (нині Рієка, Хорватія), де сконструював прилад для вимірювання механічного еквівалента теплоти. Цей прилад став знаним у науковому світі й у 1878 р. був відзначений срібною медаллю на Всесвітній виставці в Парижі.
У 1875-1876 рр. як стипендіат австрійського міністерства освіти Іван Пулюй навчався і працював у Страсбурзькому університеті, де захистив дисертацію «Залежність внутрішнього тертя газів від температури».
У 1876-1883 рр. вчений викладав у Віденському університеті. У 1880-1882 рр. у «Доповідях Віденської академії наук» він опублікував чотири статті, присвячені катодним променям. Ці роботи мали значний резонанс у середовищі фізиків. Тоді ж Пулюй починає активно працювати в галузі електротехніки. Електричні апарати, сконструйовані ним, були відзначені дипломами на Всесвітній електротехнічній виставці в Парижі 1881 р.
У 1884 р. вчений очолив кафедру фізики Німецької вищої технічної школи в Празі (зараз - Чеський технічний університет), яку він у 1903 р. перетворив у першу в Європі кафедру фізики й електротехніки. Цією кафедрою Іван Павлович керував протягом тридцяти двох років. А, окрім того, в 1888-1889 рр. був ректором цього вищого навчального закладу.
Саме під час роботи в Празі вчений провів фундаментальні дослідження щодо природи та властивостей Х-променів, які з часом почали іменуватися рентгенівськими.
Науковий доробок вченого ‒ близько 50 наукових праць українською, німецькою, англійською мовами, насамперед із проблем катодного випромінювання та Х-променів, які відкрив за 13 років до Рентгена.
У 1881 р. на міжнародній електротехнічній виставці в Парижі, доктор Страсбурзького університету, галичанин Іван Пулюй продемонстрував загалу свій винахід – трубку, яка випромінювала Х-промені. Винахід здобув Срібну медаль виставки. «Лампа Пулюя» деякий час випускалася навіть серійно й окремими передовими лікарями використовувалася в практиці, задовго до всім відомого дослідження В. Рентгена.
За допомогою свого пристрою І. Пулюй вперше у світовій практиці зробив «рентгенівський» знімок зламаної руки 13-річного хлопчика; знімок руки своєї доньки зі шпилькою, що лежала під долонею, а також знімок скелета мертвонародженої дитини. «Рентгенограми» органів людини, зроблені Іваном Павловичем, була настільки чіткою, що дозволила виявити патологію в тілах пацієнтів.
У 1892 р. вчений опублікував схему-опис трубки, що випромінює Х-промені.
Одним із улюблених занять Івана Пулюя був переклад релігійних праць зі стародавніх мов.
І. Пулюю належить перший переклад українською мовою (разом з Пантелеймоном Кулішем та Іваном Нечуєм-Левицьким) Псалтиря та Євангелія, виданих 1903 року Британським біблійним товариством.
У вченого було шестеро дітей. Оскільки родина жила за кордоном, то кожного літа Іван Павлович наймав вчителів української мови для своїх дітей, щоб ті вчили його рідну мову. Його кредо були слова: «Нема більшого гонору для чоловіка, як берегти свою і національну честь та без нагороди вірно працювати для добра свого народу, щоб забезпечити йому кращу долю»
Пулюй активно займався громадською діяльністю. Він підтримував ідею відкриття українського університету у Львові. Був членом Наукового товариства Шевченка. Організовував стипендії для українських студентів у Австро-Угорщині. Публікував статті в підтримку української мови.
Інформація підготовлена на основі відкритих інтернет-джерел