29 травня народилася Юлія Миколаївна Бережко-Камінська
Українська поетеса, журналістка Юлія Миколаївна Бережко-Камінська народилася 29 травня 1982 року в селі Чорнобаївка Білозерського району, Херсонської області. Мати її, Ніна Семенівна, в дівоцтві Бойко, родовід веде від Катерини Бойко, сестри Шевченкової матері. Юля навчалася в Чорнобаївській санаторній школі-інтернаті, потім у Херсонському ліцеї імені О. Мішукова при Херсонському державному університеті. Паралельно закінчила музичну школу по класу фортепіано і скрипки. Ще з дитинства почала писати вірші, перемагала у багатьох конкурсах і точно знала, чим хоче займатися в житті, але саме поезія стала її життєвим кредо.
Юлія Миколаївна вивчала журналістику в Київському національному університеті ім. Т. Шевченка, у 2012 році закінчила там аспірантуру при Інституті журналістики.
У творчому доробку авторки – сім поетичних збірок: «Є для чого нам жити» (2000), «Контрасти» (2009), «Між видихом і вдихом» (2010), «Так хочеться жити» (2015), «Сад (Зриме і незриме)» (2017), «Пошепки і вголос» (2017), (яка була номінована видавництвом «Український письменник» на здобуття Національної Шевченківської премії 2017 року), «Невідворотне» (2019).
Має більше як 400 публікацій у періодиці.
Юлія ‒ співавторка понад 55 літературних антологій, альманахів і колективних збірок, упорядниця та літературна редакторка книги віршів «Римований Ірпінь» (2018 р.).
У співавторстві з композитором Ігорем Покладом написала «Гімн Ворзеля» та «Ворзельський вальс». Понад 45 поезій Юлії Миколаївни покладено на музику різними авторами. Поетеса активно популяризує свою творчість, виступаючи як учасниця, ведуча і сценаристка численних концертів класичної музики, оперного співу та поезії. Активно спілкуючись з читачами, проводить творчі вечори по всій Україні.
Юлія Миколаївна Бережко-Камінська є лауреаткою і дипломанткою багатьох українських та міжнародних конкурсів і фестивалів: обласного конкурсу молодих літераторів «Покоління – ХХІ» (1999), Міжнародного конкурсу кращих українських творів молодих літераторів «Гранослов» (2008), Міжнародного літературно-музичного конкурсу «Зірка Різдва» у номінації «Духовна поезія» (2017), першого Всеукраїнського конкурсу літературних творів ім. Григора Тютюнника (2017), Міжнародного літературного конкурсу «Сузір’я духовності» (2018) та ін.
Вона нагороджена державними нагородами ‒ Подякою Міністра культури та інформаційної політики України за вагомий внесок у збагачення української літератури та високий професіоналізм (2021 р.), спецвідзнакою Європейської академії наук, мистецтв і літератури (2022 р.). Поетеса володарка спеціальної відзнаки від Мистецької агенції Територія А» Анжеліки Рудницької на Міжнародному літературному конкурсі «Коронація слова» за поетичний твір «Вітер у вітах дрімає впокорено» (Київ, 2019 р.).
Ю. М. Бережко-Камінська авторка казки-опери «Найкраща пісня лісу» на замовлення Національної філармонії України, учасниця Всеукраїнського проєкту «Озвучимо книжку для незрячих»: книга «Пошепки і вголос» переведена в аудіоформат для 54 бібліотек України (для людей із вадами зору) та Всеукраїнської відеоантології сучасної української поезії «Римова» (видавництво «Самміт-книга»).
Юлія Бережко-Камінська – членкиня Всеукраїнської літературної асоціації «Конгрес літераторів України», Міжнародної організації «Жінки за мир в усьому світі», з 2015 року ‒ членкиня Національної спілки письменників України (НСПУ), а з 2019 року вона стала секретаркою цієї спілки й модераторкою проєкту НСПУ та Національного музею літератури України «Майстри слова» (з жовтня 2019 р.). Вона є засновницею і керівницею Міжнародного проєкту «Музично-поетичний салон «Камертон» (2020); Міжнародного конкурсу новел та есе «WorkStory: робота у фокусі літератури» (Україна ‒ США) (2021 р.); Всеукраїнського проєкту «Сильні та натхненні: історії, які допомагають долати труднощі» (2021 р.).
Під час війни змушена стати біженкою. У Кракові Юлію з дітьми прийняла родина відомих музикантів: піаніста Кевіна Кеннера та скрипальки Катажини Чєшлік. Вони дозволили жити у своїй квартирі в центрі Кракова, біля Плантів. На Польському радіо вела програми про українську культуру «Краківські гості» та «ДієСлово». Загалом, Юлія записала близько 50 випусків.
У рамках Міжнародного фестивалю поезії Юлія координувала проєкт «Європейська родина» ‒ літературні читання польською й українською мовами. У перші тижні, коли я приїхала до Польщі, то вирішила бути корисною українському народові. Вона популяризувала українську культуру за кордоном. Разом із краківським відділенням Польської спілки письменників мисткиня провела понад 25 зустрічей з українськими письменниками, перекладачами, режисерами та журналістами.
Юлія Миколаївна проводила збори польських та українських книг. Спочатку спільно з Національною спілкою письменників України вона організувала збір для Воєводської публічної бібліотеки у Кракові. У рамках акції українські автори та видавництва пожертвували 700 книг: це була класична і сучасна література.
Потім поетка провела ще один збір, але на цей раз уже польських книжок. З Кракова до бібліотеки ім. Лесі Українки відправили 20 коробок польських творів. Метою акції було задовольнити культурні потреби польської меншини у Києві.
Окрім координації акцій та заходів, Юлія знаходила час і на власну творчість, а також на нові мистецькі колаборації. У цьому їй допомогли дві літературні резиденції, учасницею яких вона стала. Нещодавно письменниця підготувала до друку антологію воєнної поезії «Римова. Війна», до якої увійшли твори 90 українських авторів, і активно працює над нон-фікшн про всесвітньо відомого українського академіка Віктора Глушкова.
Юлія Бережко-Камінська – письменниця, яка не боїться говорити про війну у своїх творах. Вона вважає, що вони мають передати емоцію того, що ми переживаємо, щоб не втратити надію на краще майбутнє. Своїм прикладом доводить, що творити можна всюди.
Інформація підготовлена на основі відкритих інтернет-джерел