Embedded Files
Видатний зоолог, герпетолог, природоохоронець, член-кореспондент НАН України (1992), професор (1982), доктор біологічних наук (1972), заслужений діяч науки і техніки УРСР (1987), лауреат Премії АН УРСР імені Д. К. Заболотного (1977) Микола Миколайович Щербак народився 31 жовтня 1927 року в Києві. З дитинства майбутній вчений виявив інтерес до природи: птахів, ящірок, комах і мінералів, тому у 1945 році розпочав навчання на біологічному факультеті Київського державного університету імені Т. Г. Шевченка. Але його студентські роки були перервані засланням до мордовських таборів за звинуваченням в «участі у банді українських буржуазних націоналістів» за статтями «зрада Батьківщини» та «участь у контрреволюційній організації».
У 1954 році М. Щербак вийшов на волю, але остаточно був реабілітований уже аж за часів незалежної України 1992 року. В 1955 році він зміг відновити навчання університеті, який закінчив через два роки. Ще під час студентства вирішив вивчати амфібій та рептилій, тож згодом став чи не єдиним в Україні фахівцем у галузі герпетології.
З 1958 року й до останніх днів Микола Миколайович Щербак працював в Інституті зоології НАН України. Розпочав наукову діяльність з посади старшого лаборанта у відділі зоології хребетних. Після захисту кандидатської дисертації за темою «Герпетофауна Криму та її зоогеографічний аналіз» став старшим науковим співробітником (1964 рік).
Микола Щербак – один з ентузіастів та організаторів створення нової експозиції й осучаснення Зоологічного музею, який до 1996 року перебував у підпорядкуванні відділу зоології хребетних Інституту зоології ім. І. І. Шмальгаузена АН УРСР, а потім став складовою частиною Національного науково-природничого музею НАН України. З 1966 року він став незмінним завідувачем цього музею. За його очільництва колекція закладу значно поповнилась новими експонатами, привезеними з багатьох наукових експедицій, участь в яких часто брав і сам директор.
Невтомний дослідник успішно поєднував адміністративну та музейну роботу з науковою. Микола Миколайович опублікував понад 330 наукових праць, присвячених систематиці, екології та зоогеографії хребетних тварин, зокрема рептилій та амфібій, охороні природи й проблемам музеєзнавства, у тому числі 86 науково-популярних робіт. Він був відповідальним редактором і співавтором видання «Червона книга України. Тваринний світ». Окрім наукових праць, М. Щербаку належать спогади та літературні твори про перебування в мордовських таборах.
У 1972 році в Інституті зоології АН УРСР М. Щербак захистив докторську дисертацію на тему «Ящірки роду Eremias Палеарктики».
За цикл наукових праць «Систематика, екологія і паразитофауна рептилій Палеарктики» М. Щербака разом із В. Шарпилом у 1978 році нагороджено премією АН УРСР імені Д. К. Заболотного. У 1982 році науковцю надано вчене звання професора, а у 1988 році – почесне звання «Заслужений діяч науки УРСР», 1992 року його обрано до складу членів-кореспондентів АН України.
М. Щербак став засновником української школи систематиків-герпетологів, описав низку нових родів, видів та підвидів земноводних і плазунів.
Помер М. М. Щербак 27 січня 1998 року. На знак вшанування пам'яті вченого його ім’я присвоєно Зоологічному музею Національного науково-природничого музею НАН України та Українському герпетологічному товариству.
Інформація підготовлена на основі відкритих інтернет-джерел
Page updated
Google Sites
Report abuse