Embedded Files
Український письменник, громадсько-культурний діяч Лесь Мартович народився 12 лютого 1871 року в селі Торговиця тодішнього Городенківського повіту на Станіславівщині (нині Городенківський район, Івано-Франківської області) у родині сільського писаря. Батько вирішив за всяку ціну дати синові добру освіту. Навчався Лесь у сільській школі, після закінчення якої у 1882 році вступив до польської гімназії в Коломиї. Атмосфера в гімназії була тяжкою. Нелюдяне, принизливе ставлення вчителів і гімназистів-поляків до українців, надто вихідців із села, гнітило і викликало спротив. Лесеві було нелегко, але завдяки піклуванню батька мав пристойні одяг та харчі, тож йому, порівняно з іншими «мужиками», ще й не вельми дошкуляли. Втім пристосовуватися теж не мав наміру. Пристав до українського громадсько-просвітницького руху, натхненного ідеями М. Драгоманова та І. Франка.
З 1892 року письменник навчається в Чернівецькому університеті на юридичному факультеті та в 1895 році складає перший юридичний іспит та одержує право працювати помічником адвоката. Займався громадськими справами: працював у нелегальному гуртку, члени якого проводили серед селян культурно-освітню роботу; збирав і вивчав фольклорні матеріали; видавав свою літографовану газету «Збірка»; засновував по селах читальні тощо.
Водночас він був редактором львівської газети «Хлібороб» (1893), одержуючи мізерну платню – 30 гульденів, а в 1897-1898 роках став редактором «Громадського голосу», який до того редагував Іван Франко. Був членом Української Радикальної Партії. У 1898 році переїздить до Львова, переводиться, хоч і з проблемами, на навчання до Львівського університету. Разом з тим розпочався етап інтенсивної творчості, його твори стали систематично друкувати у львівських газетах і часописах. Працював у Львові, Дрогобичі, Городку і Стрию.
У 1900 році у Львові виходить перша збірка оповідань письменника «Нечитальник», в 1903 році – друга збірка під назвою «Хитрий Панько», в 1905 році – третя «Стрибожий дарунок» та інші оповідання.
У 1909 році він складає іспити за університетський курс, а навесні 1914 року, вже бувши тяжко хворим, здобуває науковий ступінь доктора права. Страждаючи від тяжких болів, Лесь Мартович 1914 р. надсилає захищає дисертацію з права. В ці роки написана його найбільша повість «Забобон». Планує відкрити власну адвокатську контору. Але всі плани ламає війна, Улицько-Зарубане окупує російська армія. Повістка з наказом стати до ополчення 31 січня 1916 р. вже Леся Мартовича не застала – він помер 11 січня, у неповні 45 років на руках полонених солдат російської армії Лесь Мартович помер.
За своє життя Лесь Мартович написав 27 оповідань. Основною темою творів Леся Мартовича було нужденне життя трудового українського селянства Галичини в умовах його соціального і національного поневолення, а також твори з життя інтелігенції, які написані з дусі гострої, викривальної сатири. Бувши юристом, Лесь Мартович чимало уваги приділив показу суті буржуазного суду як засобу пригноблення трудящих. Цій меті присвячені його драматичні оповідання «За топливо», «За межу», «Зле діло».
В Україні вшанована пам'ять письменника. На честь Леся Мартовича:
збудовано літературно-меморіальний музей в селі Торговиця;
встановлено памʼятник біля літературно-меморіального музею в селі Торговиця;
названа вулиця у Львові, Чернівцях, Городенці, Дрогобичі, Калуші, Глушкові, Городку та в багатьох інших містах та селах західної України;
у будинку, в якому жив Лесь Мартович в селі Зубейки, наразі міститься школа та бібліотека, на якій встановлена меморіальна дошка.
в Україні проводиться літературний конкурс його імені.
Інформація підготовлена на основі відкритих інтернет-джерел
Оновлено: лютий, 2025
‼ Книжкова полиця
Наукова бібліотека ДБТУ запрошує до читання творів відомого українського письменника-демократа Леся Мартовича.
«Забобон» – одна з найблискучіших сатиричних повістей у нашій літературі, сповнена іскристого сміху і дотепу. Перед нами проходить ціла галерея кумедних персонажів. Недарма видатний етнограф Володимир Гнатюк, прочитавши «Забобон», сказав Мартовичу: «Знаєте приповідку, що багато на світі дурнів, та не разом ходять? А у вас у повісті зовсім інакше. Де ви таку чудову колекцію їх поназбирували?» І справді, в цьому світі безглуздя, який так майстерно змалював письменник, немає позитивних персонажів, бо кожен з них в собі ховає якусь таємницю, кожен, якщо не пришелепуватий, то смішний.
А найголовніше, що повість не втратила своєї актуальності у наш час, бо в багатьох героях читач завиграшки упізнає і сучасних блазнів. У книзі також вміщено новели «Мужицька смерть» та «Грішниця».
«Вибрані твори» Леся Мартовича – збірка найвідоміших його творів, які відображають суспільні проблеми кінця XIX – початку XX століття.
Інформація підготовлена на основі відкритих інтернет-джерел
Створено: лютий 2025
Page updated
Google Sites
Report abuse