Поет, перекладач, видавець і бібліограф Микола Васильович Гербель народився 8 грудня 1827 року, в м. Твер у родині генерал-лейтенанта. Навчався в Київській гімназії. 1847 р. закінчив Ніжинський юридичний ліцей. Був причетний до таємного товариства народників «Земля і воля», деякий час зберігав його архів і друкарський шрифт. У 1846 р. в ліцеї вийшов перший друкований вірш М. Гербеля «Келих», який отримав позитивну оцінку літе¬ратурних критиків, що надихнуло молодого поета до написання нових творів.
Коли йому виповнилось шість років, батьки переїхали до м. Шостка. Микола Васильович закінчив відомий благородний пансіон при 1-й Київській гімназії, після ‒ Ніжинський ліцей. У 1848 році став юнкером Ізюмського гусарського полку і вже 1849 року брав участь в угорському поході. Після походу перебував на Волині і Поділлі, в місцях де знаходився полк. 1851 року переведений у Петербург, до лейбгвардії уланського полку, а 1859 року вийшов у відставку в чині штабсротмістра.
У 1852 році у Петербурзі Микола Гербель випустив книгу «Изюмский слободской казачий полк. 1651-1765», яка і по сьогоднішній день залишається важливим джерелом з історії України. Друкував також вірші «На 200-летие Изюмского гусарского полка», статті з історії полку. Інші відомі історичні праці Миколи Гербеля: «Нежин» (1852 р.), «Лицей князя Безбородько».
Проте найбільше Микола Гербель відомий як перекладач. Найвідоміший його переклад «Слово о полку Ігоревім» під назвою «Игорь князь Северский» (1854). Окремими виданнями вийшли його переклади англійських, американських, німецьких, слов'янських поетів, зокрема сонетів Шекспіра (1880), віршів та поем Байрона (1873).
Як редактор та видавець Микола Васильович Гербель здійснив широке видання відомих іноземних поетів російською мовою: Ф. Шиллера у 9 томах, Дж. Байрона у 5 томах, В. Шекспіра у 4 томах, Е. Гофмана у 4 томах, Й. Гете у 10 томах.
Микола Гербель підготував та видав антології: «Поезія слов'ян» (1871), «Англійські поети у біографіях та зразках» (1875), «Німецькі поети у біографіях та зразках» (1877). Видав також антологію «Російські поети у біографіях та зразках» (1873).
В історію літератури Микола Васильович Гербель увійшов шанованим літератором та активним пропагандистом і видавцем творів класиків світової літератури та, перш за все, Тараса Григоровича Шевченка.
У 1860 р. у Петербурзі видав «Кобзар» Тараса Шевченка в перекладі російських поетів, що пізніше був тричі перевиданий. 1862 року перевидав там же літературну спадщину Євгена Гребінки з його життєписом. Вірші самого Миколи Гербеля, нечисленні, побачили світ у 2-х томах 1882 року.
Є таке припущення, що Микола Васильович познайомився з Тарасом Шевченком у 1846 році у Ніжині, коли ще навчався у ліцеї, згодом зустрічався з ним у Петербурзі. Тоді, у Ніжині, Шевченко записав в альбом Миколи Гербеля початок свого вірша «Гоголю» і подарував йому автограф вірша «Л» («Поставлю хату і кімнату»). У 1856 році Микола Гербель надрукував у журналі «Библиотека для чтения» свій переклад вірша «Думка» («Нащо мені чорні брови»), що став першим опублікованим російським перекладом творів Тараса Шевченка. Він же перший, у 1869 році, переклав на російську «Заповіт» українського поета. Всього Микола Гербель переклав 18 творів Тараса Шевченка, зокрема, і поему «Гайдамаки».
І по сьогоднішній день залишається нерозгаданою загадка Микола Гербеля: чи зустрічався він з Т. Шевченком на Волині чи у Луцьку? Адже знайомий був і з цим краєм та й з іншим видатним волинянином – Сигізмундом Сєраковським. А про те, що Т. Шевченко був у Луцьку і досі не має жодних документальних свідчень, лише припущення. Пошуки тривають…
Про Миколу Гербеля згадує також у своїх споминах про роки гімназії Михайло Грушевський: «Дуже приємно було читати розділи про українську літературу в хрестоматії «Поезія слов'ян» Гербеля ‒ вона трактувалася тут як справжня література, і се страшенно мене тішило по тодішніх часах».
Помер Микола Васильович Гербель 20 березня 1883 року.
Інформація підготовлена на основі відкритих інтернет-джерел