«Григорій Усач, сягнувши віку Сократа, не втратив здатності пояснювати світ по-дитячому. Бо й справді – це талант рідкісний. Тому й високо цінили його творчість наші земляки-письменники Євген Гуцало, Василь Земляк, Микола Білкун, Андрій М'ястківський. З двома останніми він свого часу входив у неформальне літоб’єднання «Подра», цей своєрідний вінницький андеґраунд.» Леонід Пастушенко, прозаїк, літературний критик
Поет, прозаїк, драматург, перекладач Григорій Давидович Усач народився 14 вересня 1934 року в Немирові на Вінниччині. Закінчив Вінницький педагогічний інститут. Григорій Давидович працював в обласній пресі, вів радіопрограму обласного товариства єврейської мови і культури «Усі разом».
Дебютував у 1948 р. як російськомовний поет та незабаром перейшов на українську мову. Він є автором 30 видань різних жанрів, зокрема збірок лірики: «Ровесники», «Подих», «Весняний зошит», «Омріяний дім», «Найдорожче», «Час журавлів» прози: «Хочу журавля в небі» «Твоя Троя», «Люблю», «Вибір» «Прохідний бал», двотомника вибраного. Григорій Усач улюблений дитячий письменник ‒ автор казок та п'єс для лялькового театру. За його сценаріями знято мультфільми «Сонячний коровай», «Черевики», «Мій брат ‒ страусятко». Загальний наклад творів, виданих лише в Україні, налічує близько 2 мільйонів примірників.
Усач Григорій Давидович ‒ лауреат літературних премій Миколи Трублаїні, Михайла Коцюбинського, «Тріумф». Нагороджений Грамотою Верховної Ради України за заслуги перед Українським народом (2019 рік).
В 1997 р. виїхав до Ізраїлю, зберігши громадянство України.
Григорій Давидович упорядник фотоальбому «Вінниця». Перекладав з івриту та на іврит. Окремі твори перекладені болгарською, молдавською, польською, чеською та іншими мовами.
Помер 6 листопада 2021 року.
Інформацію підготовлено на основі відкритих інтернет-джерел
Перевірено: вересень, 2025