6 червня народився Ігор Іванович Сікорський
«Людська мрія про польоти безмежна, вона вивела нас у космос. Але хоч би чого ми досягнули у прагненні розширити обрії наших знань, Ігор Сікорський назавжди залишиться для нас джерелом натхнення як справжній провидець.» Річард Ніксон, 37-й президент США
Найвідоміший авіаконструктор і авіабудівник світу, геніальний український інженер, вчений, винахідник, філософ Ігор Іванович Сікорський народився 6 червня 1889 року в Києві, в сім'ї відомого психіатра, професора кафедри неврології та психіатрії медичного факультету Київського університету Святого Володимира Івана Сікорського. Закінчив Морський кадетський корпус у Петербурзі, однак морським офіцером, про що мріяли батьки, так і не став. Вступив до Київського політехнічного інституту. Починав з проєктування гелікоптерів, ідею яких підказали малюнки славетного Леонардо да Вінчі. Був одним з організаторів Повітроплавного гуртка КПІ та активним членом Київського товариства повітроплавання. Пізніше зайнявся аеропланами.
1911 року аероплан Ігоря Сікорського побив світовий рекорд швидкості – 111 кілометрів на годину, а вже за рік у Києві авіаконструктор вперше у світі візьме на борт нового літака двох пасажирів і поставить ще один рекорд – одночасно у швидкості, висоті, відстані й вантажність літального апарату. Був нагороджений медалями від Російського технічного товариства і Київського товариства повітроплавання. За ці роки молодий авіатор, досі студент КПІ, стає зіркою авіабудування.
1912 року, не завершивши навчання в КПІ, І. Сікорський переїхав до Санкт-Петербурга, де став головним конструктором авіаційного відділення Російсько-Балтійського вагонного заводу. Він був переконаний, що майбутнє авіації – за великими багатомоторними літаками, здатними експлуатуватися в будь-яку пору року, обладнаними закритими комфортабельними кабінами й пасажирським салоном.
У серпні 1912 року Ігор Сікорський почав працювати над першим у світі багатомоторним літаком (повітряним кораблем) під назвою «Гранд», який став прототипом пасажирських, транспортних літаків і бомбардувальників. 10 травня 1913 року Ігор Іванович виконав короткий політ на висоті 10 метрів зі швидкістю 80 кілометрів на годину, а потім – перший повноцінний політ по колу.
23 грудня 1913 року в повітря вперше піднявся чотиримоторний літак «Ілля Муромець». Після його успішних випробувань рада Київського товариства повітроплавання звернулася до ради Петербурзького політехнічного інституту з проханням надати Сікорському звання інженера-механіка без захисту ним дипломного проєкту, яке було задоволено. «Ілля Муромець» пішов у серію, протягом кількох років було побудовано близько 85 літаків цього типу. У грудні 1914 року з них сформували перший у світі бойовий підрозділ важких багатомоторних літаків – Ескадру повітряних кораблів. Різні модифікації цього літака успішно застосовувалися на фронтах Першої світової війни.
У 1915 році Ігор Сікорський сконструював винищувач С-16 – літак супроводу повітряних кораблів «Ілля Муромець». Загалом до початку революції він створив близько 25 базових моделей літаків (без урахування їхніх модифікацій та спільних розробок), два гелікоптери, троє аеросаней і один авіадвигун.
Категорично не сприйнявши більшовицький переворот, Ігор Іванович на початку 1918 року емігрував – спочатку до Великої Британії, потім до Франції, зрештою до США, де спочатку заробляв на життя викладанням математики. В 1923 р. він створив групу із колишніх земляків, причетних до авіації. Саме вони проклали фундамент фірми Sicorski Air Engineering, яка після Другої світової війни стала флагманом з виробництва вертолітної техніки у світі.
5 березня 1923 року Сікорський заснував авіаційну фірму Sikorsky Aero Engineering Corporation. Упродовж 30-х років він створює літаючі човни, які могли перевозити пасажирів до міст, де не було аеропортів зі злітно-посадковими смугами. Справжнім шедевром стала чотиримоторна амфібія S-40, яка перевозила 40 пасажирів на відстань до 800 км або 24 пасажири – на 1500 км.
У 30-х рр. Ігор Іванович почав знову розробляти вертольоти. У вересні 1939 року він сам випробовує експериментальний вертоліт VS-300 (S-46), а у 1942 році його гвинтокрил XR-4 (VS-316) було прийнято на озброєння армією США.
Після війни фірма І. І.Сікорського стала визнаним лідером не лише у США, а й у світі. Величезним успіхом компанії стала розробка гелікоптера S-55, який у 1952 році вперше у світі здійснив трансатлантичний переліт. Останнім із вертольотів, розроблених особисто Сікорським у 1954-1955 роках, був S-58. Його численні модифікації експлуатувалися майже в п’ятдесяти країнах світу. На гелікоптерах та літаках корпорації Sikorsky Aircraft літала королева Великої Британії Єлизавета II та всі президенти США.
За життя авіаконструктор отримав понад 80 різних нагород, призів та дипломів. Серед яких почесна медаль Джона Фріца за науково-технічні досягнення в галузі фундаментальних і прикладних наук.
Сьогодні оспівані Голлівудом військові гвинтокрили «чорний яструб» виконують завдання в українському небі. А нове покоління авіаконструкторів в КПІ перед сесією приходять до пам'ятника геніального Ігоря Сікорського – потриматися за капелюха, попросивши у візіонера тої сили, що творить дива.
Помер «батько гелікоптерів» 26 жовтня 1972 року в місті Істон (штат Коннектикут, США). Похований на цвинтарі Святого Івана Хрестителя в місті Стратфорд у тому ж штаті. Розповідають, що у день похорону інверсійні сліди двох літаків, що пролітали перпендикулярними курсами, ніби утворили в небі великий хрест, немов прощаючись зі своїм творцем.
У Києві на честь І. Сікорського названо вулицю та міжнародний аеропорт в Жулянах, його ім’я 2016 року присвоєно Національному технічному університету України «Київський політехнічний інститут».
Інформація підготовлена на основі відкритих інтернет-джерел