11 січня – Міжнародний день заповідників та національних парків

День заповідників і національних парків у світі почали вперше відзначати в 1997 році з ініціативи Центру охорони дикої природи та Всесвітнього фонду дикої природи (World Wide Fund for Nature).

Національні парки є запорукою кліматичного, водного та повітряного балансу, пом’якшувальним фактором при проявах глобальних кліматичних змін та природним екологічним захистом. Українська мережа природно-заповідних об’єктів сформувалася внаслідок кропіткої праці багатьох поколінь природоохоронців, науковців та державних діячів, які визначили, обґрунтували та втілюють в життя заходи, спрямовані на збереження ландшафтного і біологічного різноманіття української природи та захисту екології.

Перший заповідний об'єкт на території сучасної України був створений у 1886 році українським природознавцем Володимиром Дідушицьким, який являв собою природний резерват площею 35 га поблизу с. Пеняки (нині Бродівський район Львівської області) та одержав назву «Пам’ятка Пеняцька».

На сьогодні у світі нараховується більш як 11 тис. заповідних територій, що мають статус заповідника чи національного парку.

У цей день в кожній із держав, що приєднується до святкування, відбуваються еколого-просвітницькі  та природоохоронні заходи, направлені на популяризацію заповідної справи серед населення.

В Україні до російсько-української війни зареєстровані 55 національних природних парків, 19 природних та 5 біосферних заповідників, крім того, функціонують регіональні природні парки та заказники різного рівня.

Повномасштабне вторгнення росії в Україну завдало значної шкоди природним екосистемам нашої країни. Негативний вплив війни на природу триває протягом усіх 9 років російської агресії проти України. Але з лютого 2022 року географія та масштаби такого впливу відчутно зросли. Попри недоступність значного масиву даних про вплив повномасштабної війни на природу, вже зараз можна зробити попередні висновки про шкоду, завдану різним екосистемам, спираючись на відкриті джерела інформації.

Сьогодні 44% площ усіх заповідників та національних парків України знаходяться на тимчасово окупованих територіях або у зоні бойових дій. Вести природоохоронну діяльність тут практично неможливо ні державним органам влади, ні громадським організаціям.

За даними Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів, до 900 природоохоронних територій сьогодні окуповані або ж на їхній території ведуться бойові дії. Один із найбільших і найвідоміших з них ‒  Асканія-Нова. Разом із Чорноморським біосферним заповідником, який також сьогодні охоплений війною, у 1988 році він став першим українським природоохоронним об'єктом, занесеним до списку ЮНЕСКО. Сьогодні вони обоє можуть зникнути через війну, розпочату вторгненням росії.

Сьогодні на тимчасово окупованих територіях і навіть на лінії фронту вчені та працівники заповідників та національних парків продовжують робити все, щоб звести руйнування до мінімуму. Щоб зберегти природу, охороні якої вони присвятили своє життя. Поки наші збройні сили продовжують бити ворога, ми можемо підтримати тих, хто в умовах війни намагається зберегти наші ліси, степи, річки та моря.

  Інформація підготовлена на основі відкритих інтернет-джерел

Створено: січень, 2025

У  розділі цієї книги «Місце Гужвинське та ліси Земборські» читаємо про період життя філософа десь  1767 року :

«Відомо з біографії Сковороди, складеної Михайлом Ковалевським: «….Сковорода побуждаясь духом, удалися в глубокое уєдинение. Близ Харькова есть место, называемое Гужвинское…Оное покрыто угрюмым лесом, в средине которого находился пчельник с одной хижиной. Тут поселился Григорий,  укрываясь от молвы житейской и злословий…»

Далі Ковалевський зазначає, що саме в маєтку Земборських Григорій Савич написав свій твір «Асхань», бо у присвяті до нього Сковорода згадує: «написав його у «Лесах Замборских»…Маєтки братів Земборських розкинулись поблизу сучасних сіл Мала Данилівка, Семенівка, Зайченки та Караван Харківського району. Головний маєток Земборських знаходився в селі Окоп, він стояв на лівому березі річки Лопань. А в земельній дачі були село Луг, хутори Гужвинський, Рогозянський та Луговий – всього 1851 десятина 802 квадратних сажні. З них було …1501 десятина будівельного та дров'яного лісу. Основу його складали дуби, клени, липа, ясені, горіхи, вільха. У лісах водились вовки, зайці, дикі кози, білки та багато різних птахів.»

👉 Читайте книгу за посиланням https://paramonovfund.com.ua/dorogamy-skovorody/  

  Інформація підготовлена на основі відкритих інтернет-джерел

Створено: січень, 2025