17 вересня народився Михайло Михайлович Коцюбинський

Михайло Михайлович перебував під таємним наглядом Подільського жандармського управління через пропаганду революційних та самостійницьких ідей та зв'язки з новоствореним таємним полтавським товариством «Братство тарасівців».

У 1892-1896 рр. М. Коцюбинський працював у Одеській філоксерній комісії, яка боролась зі шкідниками винограду у Таврійській і Бессарабській губерніях. Подорожі селами допомагали письменнику накопичувати матеріал для циклів «молдавських» і «кримських» оповідань. Письменник знав девʼять мов – три слов'янські: українську, польську; три романські: французьку, італійську, румунську; і три східні: татарську, турецьку та циганську., серед яких французька, грецька, кримськотатарська, циганська. У 1896 р. одружився з громадською діячкою Вірою Дейшою. Подружжя мало 4 дітей.

Під впливом творів Т. Шевченка та Марка Вовчка М. М. Коцюбинський вирішив стати письменником. У 1897-1898 рр. працював у редакції житомирської газети «Волинь». У березні 1898 р. письменник надовго переїхав до м. Чернігова, де працював у земській управі діловодом, потім завідував столом народної освіти та редагував «Земський збірник Чернігівської губернії».

З 1900 по 1911 рр. Михайло Михайлович працював у Чернігівському статистичному бюро. Під час революції 1905 рр. неодноразово викликався на допити в Чернігівський корпус жандармів. Щосуботи у будинку Коцюбинських збиралися молоді письменники В. Блакитний, М. Вороний, П. Тичина та інші.

Михайло Коцюбинський одним з перших почав писати модерну українську прозу. В літературі дебютував у 1884 р. твором «Андрій Соловійко, або Вченіє світ, а невченіє тьма», який критики зустріли прохолодно. Він продовжував писати, але не друкувався до 1890 р., коли в ході поїздки до Львова познайомився з І. Франком та іншими львівськими літераторами й почав публікувати вірші у журналах «Дзвінок», «Правда», «Зоря» (перший вірш – «Наша хатка»). У 1891 р. написав оповідання «Харитя», «Ялинка» та ін. Під час служби митець в Криму та Бессарабії написав твори «Для загального добра» (1895), «Відьма» (1898), «В путах шайтана»та ін. (1899). Вони написані у романтичному та героїчному стилях. Провідний жанр М. М. Коцюбинського малої прози – соціально-психологічна новела.

У пʼятиліття перед революцією 1905-1907 років Михайло Коцюбинський написав і опублікував повість «Fata morgana» (1904), в якій показав головні зрушення у свідомості селянства і нові тенденції в еволюції соціальної психології села, які на повну силу виявилися під час революції. Друга частина повісті «Fata morgana» (опублікована у квітневому номері «Літературно-наукового вісника» за 1910 р.).

Вершиною творчості письменника є оповідання «Fata Morgana», «Intermezzo», «Persona grata», «Коні не винні», етюди «Хвала життю», «На острові», повість «Тіні забутих предків».

«Тіні забутих предків» ‒ один з найкращих творів письменника модерний твір, у якому яскраво простежується імпресіоністична манера подачі матеріалу. Можна визначити три часові площини відповідно до культурних шарів, наявних у творі. Перший ‒ сучасна для оповідача дійсність, побут та світогляд гуцульського села кінця XIX – початку XX ст., яскраво змальована М.. Коцюбинським у деталях. Другий ‒ шекспірівський ідеал кохання, яким сповнене людське життя, яке підноситься над смертю та облагороджує людину. Третій ‒ доба дохристиянських народних вірувань, що повертає людину до її первісного єднання з природою.

Повість «Тіні забутих предків» – визнаний літературний шедевр, екранізований у 1964 р. Сергієм Параджановим.

Вершиною імпресіоністичного письма М. Коцюбинського є психологічна лірична новела «Intermezzo». Тема «Intermezzo» ‒ роль митця і призначення мистецтва в суспільстві. Провідна думка новели ‒ заклик до людини оновитися духовно, стати гармонійною частиною Всесвіту й зусиллями своєї волі витіснити дисгармонію, зло, що панує у світі.

У 1906-1912 роках Михайло Коцюбинський створив новели «Сміх», «Він іде» (1906), «Невідомий», «В дорозі» (1907), «Як ми їздили до Криниці» (1908), «Дебют» (1909), «Сон», «Лист» (1911), «Подарунок на іменини», образки-етюди «Хвала життю!», «На острові» (1912).

У своїх творах він показав силу й енергію простих трударів, їх нездоланну стійкість у боротьбі за нове справедливе життя, відобразив соціальні та національні прагнення українського народу, оспівав його високу поетичність.

Його називали Сонцепоклонником і Соняхом, бо над усе любив сонце, квіти та дітей. У своїх творах оспівував цвіт яблуні, жайворонкову пісню, дитячі очі, малював словом людську біду і красу.

Через потребу в лікуванні хвороб астми та туберкульозу Михайло Коцюбинський побував у багатьох екзотичних місцях ‒ у Криму, Бессарабії, на Гуцульщині та в Італії.

Михайло Коцюбинський помер 25 квітня 1913 року.

М. М. Коцюбинський вніс власні новаторські елементи в стилістику і манеру подачі матеріалу. Величезну увагу митець приділяв словотворчості, часто використовував оригінальні мовні конструкції. Але все це відбувалося на основі народної мови, гармонійно і природно з нею зливалося. Його твори ще за його життя були широко відомі як в Україні, так і за її межами. За кордоном його твори друкувалися польською, чеською, молдавською, шведською, німецькою, французькою та іншими мовами.

За творами письменника відзняті художні фільми «Кривавий світанок» (1957); «Коні не винні» (1957); «Дорогою ціною» (1958); «Тіні забутих предків» (1965).

У Вінниці  8 листопада 1927 року в будинку, де письменник народився і проживав до 1897 року,  відкрито літературно-меморіальний музей М. М. Коцюбинського. Перший директор ‒ Коцюбинський Хома Михайлович, український літературознавець, молодший брат Михайла. У Чернігові працює Чернігівський літературно-меморіальний музей-заповідник М. М. Коцюбинського, присвячений життю і творчості видатного українського письменника початку ХХ століття Михайла Михайловича Коцюбинського, що міститься у колишньому приватному будинку літератора в місті Чернігові.

В Україні  з 1981 р. щорічно присуджується Всеукраїнська літературна премія ім. М. Коцюбинського, а з 1992 р. ‒ Чернігівська обласна премія ім. М. Коцюбинського авторам літературних, художніх і наукових досягнень, пов'язаних з Чернігівською областю.

Інформацію підготовлено на основі відкритих інтернет-джерел

Перевірено: вересень, 2025