23 січня народився Павло Григорович Тичина 

Великий вплив на поета-початківця мала зустріч з українським письменником Михайлом Коцюбинським, літературні суботи якого він регулярно відвідував і саме на них він почав читати свої вірші. Михайло Коцюбинський був першим, хто помітив талант юнака. У 1912 році в першому номері журналу «Літературно-науковий вісник» уперше надруковано вірш Павла Тичини «Ви знаєте, як липа шелестить». У 1918 році закінчив першу свою книгу поезій «Сонячні кларнети» (фактично вийшла в 1919). У 1920 р. виходять його збірки «Замість сонетів і октав», «Плуг». У 1923 році поет пере¬їздить до Харкова, стає членом редколегії щомісячника «Червоний шлях», входить до літературної організації «Гарт», а з 1927 року – до ВАПЛІТЕ («Вільна академія пролетарської літератури»). Наступного року виходить збірка «Вітер з України».

У добу тоталітаризму поетові довелося вибирати між життям і поезією. Це був час жорстоких страждань та душевних зламів. У віршах Павла Григоровича Тичини починає з'являтися суміш нещирості й напіввимушеності. За оптимістичними картинами радянської дійсності, що постають з його поезій, сто¬їть великий біль справжнього митця. До передвоєнних збірок поета належать: «Чернігів» (1931 р.), «Партія веде» (1934 р.), «Чуття єдиної родини» (1938 р.), «Сталь і ніжність» (1941 р.). Під час Другої світової війни поет перебуває в евакуації в Уфі. Найбільшим здобутком цих часів є поема «Похорон друга». Найфундаментальнішим твором Павла Тичини була симфонія «Сковорода», яку він писав майже протягом усього життя.

Павло Григорович був дійсним членом Академії наук України (1929 р.). Павло Тичина писав не тільки вірші, а був і перекладачем: досконало володів болгарською, вірменською, французькою і турецькою мовами.

Помер Павло Григорович Тичина 16 вересня 1967 року.

Українці шанують памʼять про видатну особистість ‒ П. Г. Тичину. У Києві по вул. Терещенківській, 5  відкрито літературно-меморіальний музей-квартиру П. Г. Тичини.

У селі Піски Ніжинського (Бобровицького) району є музей історії села, до складу якого входить хата-садиба Тичини та кімната в сусідньому будинку, присвячена поету. У селі також є пам'ятник письменника. У Чернігові на фасаді будинку № 40 на вулиці Гетьмана Полуботка, де колись розміщувалася Чернігівська духовна семінарія і де навчався майбутній поет, встановлено меморіальну дошку. Документальне підтвердження цьому було знайдено співробітниками Київського музею-квартири Павла Тичини в його архіві.

В Україні на його честь названо вулиці у таких містах, як Дніпро, Львів, Івано-Франківськ, Калуш, Чернігів, Черкаси, Умань та інших. У місті Київ існує проспект Павла Тичини та сквер Павла Тичини.

Відповідно до постанови Ради Міністрів УРСР про увічнення пам'яті Павла Григоровича Тичини, 23 вересня 1967 року Уманському державному педагогічному інституту (нині педагогічний університет) присвоєно ім'я видатного поета.

1973 року засновано літературну премію імені Павла Тичини всесоюзного значення.

3 лютого 1981 року засновано стипендію імені Тичини у Ніжинському педагогічному інституті.

2011 року з ініціативи Літературно-меморіального музею-квартири П. Г. Тичини в м. Києві широко (на міжнародному та державному рівні) було відзначено 120-ліття поета. До цієї дати музей ініціював вихід 270 000 накладом конвертів із портретом П. Тичини, випуск НБУ 5000 накладом срібних ювілейних монет із зображенням поета, видання багатьох книг та інші вагомі заходи.

Інформація підготовлена на основі відкритих інтернет-джерел

Оновлено: січень, 2025