Embedded Files
«Рашизм має бути переможений ідеологічно й естетично.» Костянтин Коверзнєв
Український поет, літературний критик, журналіст, лауреат міжнародної літературної премії для молодих літераторів «Гранослов», член Національної Спілки письменників України, член Національної Спілки журналістів України Костянтин Леонідович Коверзнєв народився 10 січня 1975 року.
Костянтин Леонідович закінчив філологічний факультет Київського національного університету ім. Т. Г. Шевченка. Після вступу до університету Коверзнєв починає співпрацювати як журналіст з періодичними виданнями «Злагода», «Срібна Земля», «Україна молода ». Пізніше стає редактором відділу в журналі «Україна».
Перші публікації з'явилися в 1989 році в газеті «Вечірній Київ», у 1990 році в газеті «Молода гвардія» з'являється розповідь «Голодна осінь», присвячений темі Голодомору. У цей період автор також друкується в заводській багатотиражці «Робітнича трибуна». Зокрема саме там з'явилася розповідь «Перукарня». У 1990 році бере участь у заходах, які проходили в рамках поетичного фестивалю «Золотий гомін».
У 1995 році в літературній газеті «Знак» з'являється оповідання «Трініжок сну». Протягом 1995-1999 років поет випускає три збірки в самвидаві «Мандри», «Невблаганній оптімізм» і «Жівосрібло во хресті».
Видавництво «Гранослов» випускає друковану збірку поезії «Немає жалю». У 1998 році бере участь у колективному збірнику «Шлях на Говерлу» (Січеслав).
Костянтин Коверзнєв активно друкується в літературній періодиці: зокрема, в журналах «Дзвін», «Український засів», «Київ», «Сучасність», «Кур'єр Кривбасу», «Підземний Перехід», «Українські проблеми»,« Україна» та ін., в альманасі «Боян», антологіях «Початки», «Антологія Української поезії Другої половини XX століття», газетах «Слово Просвіти», «Без цензури», «Українська газета», «Українська мова та література», «Робітнича газета», «Молодь України», «Київ сьогодні».
У 2002 видавничий центр «Просвіта» видає книгу «Наше прощання (рефреном та сентименти)».
Починаючи з 2004 року, двічі в журналі «Слово і час» з'являлися наукові статті Андрія Підпалого, в яких аналізувались твори Коверзнєва. А в новому двотомнику «Літературознавчої енциклопедії» (Видавничий центр Академія, 2007 рік) стаття про верлібр проілюстрована прикладом з першої книги Коверзнєва «Немає жалю».
Від початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну вже з’явилися десятки, якщо не сотні, книжок українських письменників, які рефлексують на тему війни та її наслідків, осмислюють причини агресії, засвідчують екзистенційний трагізм існування людини в нелюдських умовах. Костянтин Коверзнєв у 2024 році написав новий роман «Останнє Різдво перед кінцем світу», що має трагічний фінал для його героїв. Автор таким фіналом хотів повернути емпатію тим читачам, які її втратили.
Інформація підготовлена на основі відкритих інтернет-джерел
Оновлено: січень, 2025
Page updated
Google Sites
Report abuse