13 січня народився Микола Миколайович Бекетов 

На початку наукової діяльності Микола Бекетов працював в галузі органічної хімії. Спільно з М. М. Зініним Бекетов досліджував поведінку органічних речовин при високих температурах. У 1852 р. синтезував бензуреїд і ацетуреїд.

Отримавши в 1855 році посаду ад'юнкта на кафедрі хімії в Харківського імператорського університету (нині ‒ ХНУ ім. В. Н. Каразіна), Микола Миколайович Бекетов почав активно покращувати її становище. Раз на тиждень він читав публічні лекції для всіх охочих дізнатись нове про хімічну науку. Також заснував Товариство розповсюдження серед народу грамотності. У листопаді 1858 надіслав Паризькому хімічному товариству (тепер Французьке хімічне товариство) резюме своїх досліджень про дію фосфористого водню на хлористий бензоїл та 14 грудня 1858 року був прийнятий до товариства.

Микола Миколайович брав участь у Міжнародному хімічному конгресі в м. Карлсруе (03.-05.09.1860;  Німеччина).

Серед найбільш відомих наукових відкриттів ученого ‒ вивчення корисних властивостей води поблизу Березового хутору під Харковом. Надалі ці дослідження допомогли розпочати виробництво відомої Березівської мінеральної води.

Коли Микола Бекетов очолив кафедру в 1857 році, він отримав повну свободу дій для майбутніх досліджень. Він відкрив витіснення металів з розчинів їх солей воднем під тиском і встановив, що магній і цинк при високих температурах витісняють інші метали з їх солей. У 1859-1865 роках показав, що при високих температурах алюміній відновлює метали з їх оксидів.

Пізніше ці досліди стали відправною точкою для виникнення алюмінотермії. Досліджує залежність хімічних властивостей елементів від фізичних (відносної атомної маси, радіуса), від їх зв'язку з атомно-молекулярною механікою.

У 1864 році звернувся до Ради Харківського університету з пропозицією про відкриття фізико-хімічного відділення. Цю пропозицію професора було затверджено Міністерством освіти та в тому ж році відділення було відкрито.

Головною областю наукової діяльності М. М. Бекетова стала молода наука фізична хімія. Перший у світі курс лекцій з фізичної хімії був прочитаний у Харківському університеті в 1865 році. Студенти слухали лекції протягом двох років,  два рази на тиждень. Курс супроводжувався практикумом.

Микола Бекетов створив термохімічні лабораторії, в яких разом з учнями досліджував хімічну спорідненість. Микола Бекетов визначив теплоту утворення оксидів і хлоридів лужних металів, вперше отримав безводні оксиди лужних металів (1870 р.).

У результаті проведених робіт в 1865 році М. М. Бекетов захистив докторську дисертацію на тему «Исследования над явлениями вытеснения одних элементов другими». Складений вченим витискувальний ряд металів відповідає електрохімічному ряду напруги.

У 1879 році професор проводить експерименти для обчислення теплоти утворення оксидів. Він вперше виділяє безводні оксиди лужних металів, визначає їх властивості. За цю роботу він був нагороджений Премією імені М. В. Ломоносова.

Микола Миколайович був ініціатором відкриття Харківської публічної бібліотеки, будівля якої добре знайома всім харків'янам. Проєкт будівлі бібліотеки був безплатно виконаний сином М. М. Бекетова ‒ архітектором О. М. Бекетовим.

У зв'язку з обранням до Петербурзької Академії наук, Микола Миколайович з 1886 року переїхав до Санкт-Петербурга та очолив академічну хімічну лабораторію, викладав на Вищих жіночих курсах. 1889-1909 роках читав у Московському університеті курс лекцій «Основні початки термохімії». У Петербурзі вчений пропрацював 25 років.

Кілька разів обирався Президентом Російського фізико-хімічного товариства (1889 р., 1890 р., 1896 р. , 1897 р., 1900 р., 1902 р., 1903 р., 1911 р.).

Микола Миколайович Бекетов помер 13 грудня 1911 року.

Інформація підготовлена на основі відкритих інтернет-джерел

Створено: січень, 2025