Український поет, перекладач Віктор Васильович Кочевський народився 15 листопада 1923 року в селі Різуненкове Коломацького району Харківської області. Дитячі і юнацькі роки пройшли в селищі Коломак. Навчаючись у Коломацькій середній школі, Віктор захоплювався роботою в гуртку юних натуралістів.
Перед війною був учасником Всесоюзної сільськогосподарської виставки. Тоді ж і написав свої перші віршовані рядки. В перші дні Другої світової війни Віктор Кочевський був покликаний до армії. Служив матросом на Чорноморському флоті, брав участь у боях, кілька разів був поранений. Деякий час працював у дивізійній газеті.
Після війни працював у пресі. 1953 року закінчив Харківську дворічну партійну школу. 1956 року закінчив заочний відділ факультету журналістики Київського університету. Віктор Кочевський ‒ автор понад 30 збірок поезій та перекладів переважно з вірменської мови.
Перший друкований вірш Віктора Кочевського зʼявився 1948 року в газеті «Молодь України». Пізніше вийшли у світ його збірки: «Господарі весни», «Зелений світ», «Грудочка землі», «На лужку, на моріжку», «Ластівка Севану», «Урожайко», «Оловʼяний соловейко», «Мій дивокрай», «Степові друзі» та інші. Справжній дивокрай створив у своїх віршах Віктор Кочевський. Красу природи, щедрість рідної землі поет втілив у зримих, конкретних деталях. Інколи аж просто дивно, як точно і влучно він все помічає.
За переклади віршів вірменських поетів його відзначено премією імені Павла Тичини «Чуття єдиної родини».
У 1962-1965 роках був головою правління Харківської організації Спілки письменників України. Від 1976 року живе в Києві. Був секретарем правління Київської організації Спілки письменників України.
2004 року Віктора Кочевського відзначено літературною премією імені Максима Рильського за високохудожній переклад епосу «Давид Сасунський». Він є лауреатом премії імені Ованеса Туманяна.
Помер Віктор Васильович Кочевський 28 квітня 2005 року в Києві.
Інформацію підготовлено на основі відкритих інтернет-джерел
Оновлено: листопад, 2025