8 травня народилася Надія Костянтинівна Кибальчич

Українська письменниця, поетеса Надія Костянтинівна Кибальчич народилася 8 травня 1878 року  в містечку Ясногород на Житомирщині в письменницькій родині. Дід її по матері ‒ відомий фольклорист і письменник Номис (М.Т. Симонов). Виступала в літературі зі спогадами, нарисами, оповіданнями та п'єсами й мати Надії Костянтинівни ‒ Надія Матвіївна Кибальчич (псевдонім Наталка Полтавка).

Хрещеною матір'ю дівчинки була письменниця Ганна Барвінок (О. М. Білозерська-Куліш). Отже, виховувалася Надія Кибальчич у добрих патріотичних традиціях роду Симонових Білозерських.

У 1894 році майбутня письменниця закінчила Лубенську гімназію й одружилася з лікарем Козловським. За свої демократичні переконання вона зазнала матеріальних нестатків. Її разом з чоловіком заарештовували, кидали до тюрми. Перебування у в'язниці підірвало здоров'я її чоловіка. В 1905 році його вдалося вивезти на лікування до Італії. Тут подружжя пробуло понад п'ять років.

Друкуватися Надія Кибальчич почала з 1899 року. В журналах та альманахах з'явилися її віршовані твори. Під впливом Лесі Українки, з якою вона перебувала в дружніх стосунках, Надія Кибальчич висловлює в окремих своїх поезіях надію на визволення трудящих від соціального гніту.

Після повернення з-за кордону Н. К. Кибальчич оселяється на Київщині, пише ряд поезій, оповідань, спогадів-вражень про італійське життя. 1913 року виходить у світ перша збірка віршів під назвою «Поезії», а через рік книжка оповідань. Тематика творів Надії Кибальчич досить різноманітна. Її хвилювала соціальна нерівність і незахищеність, а особливо доля дитини. Надія Костянтинівна тонко відчувала природу й опоетизовувала її.

Найвідоміший твір Надії Кибальчич для дітей ‒ казка «Спогади кота Сивка». З цієї казки, а також з оповідання «Як я колись й собі хотіла писати історію» діти дізнаються багато цікавого про життя тварин, їхню поведінку. Письменниця переконує нас в тому, що кожна жива істота, кожна тварина має свою вдачу, свої звички, особливості й потребує не лише їжі й тепла, а й ласки, уваги, любові. Ідеал письменниці ‒ гармонія природи, живого світу і людської душі.

Смерть чоловіка стала причиною  самогубства Надії Кибальчич (19.09.1914 р.), похована у селі Трипілля ‒ нині Обухівського району Київської області.

Довгі роки твори Надії Кибальчич не перевидавалися, а тому й невідомі. Лише зараз, у час відродження української культури, вони повертаються до нас.

Інформація підготовлена на основі відкритих інтернет-джерел