Embedded Files
Український поет, кіносценарист, журналіст, лауреат Шевченківської премії (2003), член Національної спілки письменників України (1983) Василь Герасим’юк народився 18 серпня 1956 р. в місті Караганді в сім'ї репресованих Дмитра та Марії Герасим’юків, вивезених із рідного села Прокурава у товарняках, під конвоєм, разом із тисячами інших «пособников бандитских формирований». За три роки до народження Василя його батьки «погодилися» на довічне поселення в Казахстані, що й засвідчено підписами на паперах, які лягли в картотеку каральних органів.
У селі Прокурава на Косівщині Івано-Франківської області минули дитячі літа Василя. Саме тут споконвіку жили митці – живуть вони там і сьогодні різьбярі, музики, вишивальниці, ткачі, – кушніри… Біля Прокурави розкинулися Брустури, де можна почути найкращу на Гуцульщині троїсту музику; тут не тільки грають, а й самі роблять інструменти, які розмовляють всіма голосами Карпат. Немає сумніву, що художнє світобачення В. Герасим’юка виникло в голосах брустурських цимбалів і прокуравських сопілок, у дивах гуцульських килимів і вишиванок, у загадковому й щемливому світі нашого карпатського народного мистецтва. Як говорить поет, його дід «птиці вирізьблював», а мати вишивала «стрімкі узори».
Писати Василь Герасим’юк почав ще в шкільні роки. Його вірші потрапили на сторінки літературних журналів, швидко привернули увагу читачів. По закінченні філологічного факультету Київського державного університету ім. Т. Шевченка Василь Дмитрович Герасим’юк працював у видавництвах «Молодь» і «Дніпро».
Закоханість у Гуцульщину відчувається в кожному вірші В. Герасим'юка. З тієї закоханості він постає як творець, саме вона формує незалежність його поетики. Формування особистості відбувалося у рідному краї, де поєдналися язичництво і християнство, які письменник у своєму духовному досвіді не відділяє.
«Смереки» (1982) – перша поетична збірка, у якій він чинив власне першовідкриття Карпат як світу особливого співжиття природи й людини; інтимізацію цього світу.
«Потоки» (1986) ‒ назва збірки не довільна. Потоки – одна з тих стихій, що творять величний, грізний і очисний космос Карпат («високі потоки» – символ і нещадної, і життєдайної плинності й безупинності, неминущості минущого).
«Поет у повітрі» (2002) – вершина свого самовираження поета – його свободи. За цю збірку В. Герасим’юк отримав національну премію України ім. Т. Шевченка.
З 1998 по 2016 рр. майже щороку виходили друком нові збірки поезій: «Осінні пси Карпат. Із лірики вісімдесятих», «Серпень за старим стилем», «Поет у повітрі. Вірші і поеми», «Була така земля. Вибране», «Папороть», «Смертні в музиці», «Кров і легіт. Вибрані вірші і поеми», «Ґрегіт. Вибране», «Чоловічий танець. Борітеся – поборете! Поетика революції» і «Anno Афини». Остання книжка поета, що побачила світ у 2020 році – «Тєжко гонорні. 25 есе про головне».
У творчій манері митця відчувається бажання поєднати досвід духовного життя українського народу із загальнолюдськими культурними надбаннями. Поезії митця засвідчують його значний інтелектуальний потенціал, схильність до філософських роздумів. Характерною рисою художніх пошуків Герасим’юка виступає поєднання християнської духовності з давніми гуцульськими віруваннями.
Змальовуючи глибинну єдність свого ліричного героя з людьми, звичаями, природою гуцульського краю, Василь Герасим’юк утверджує думку про особливу роль, яку в житті кожного відіграє мала батьківщина. Нерозривний зв'язок із родовою традицією зовсім не заважає йому вільно почуватися у світовій культурі. Звертаючись до світових образів та мотивів, поет оригінально й художньо переконливо розкриває їх нові грані в національному духовному контексті.
В. Герасим’юк – ведучий літературної радіопрограми «На межі тисячоліть». Разом зі своїми співбесідниками розмірковує про тенденції сучасного існуючого процесу, сперечається, прогнозує, нагадує про наші духовні біди, думає над тим, як їх позбутися.
В. Герасим’юк ‒ лауреат Національної премії України імені Т. Шевченка 2003 р., літературних премій ім. П. Тичини, В. Свідзинського, премії «Князь роси» ім. Тараса Мельниченка та ще кількох престижних відзнак. Він член Національної спілки письменників України та Асоціації українських письменників. Його поезія перекладена 20 мовами світу.
У 2012 році ‒ лауреат Премії імені Леоніда Вишеславського «Планета поета», літературно-мистецької премії імені Володимира Забаштанського (2021). Член Українського ПЕН.
Живе і працює в Києві.
Василь Герасим’юк у 2021 році нагороджений літературно-мистецькою премією імені Володимира Забаштанського.
Інформація підготовлена на основі відкритих інтернет-джерел
Оновлено: серпень, 2025
Page updated
Google Sites
Report abuse