15 січня народився Агатангел Кримський 

Після закінчення Колегії він переїздить до Москви, де навчається у Лазаревському інституті східних мов. Закінчивши інститут, отримує дворічну стипендію для поїздки до Лівану та Сирії. Там А. Кримський отримав ґрунтовний вишкіл орієнталіста, основними дисциплінами для нього стали арабська філологія, іслам та арабська література. Крім того, він досконало вивчив перську мову і літературу, а також турецьку мову та літературу. Повернувшись до Москви, викладає в рідному інституті (з 25 років), стає професором східної літератури (у 30 років), пише серію підручників, перекладає російською Коран.

Під час гетьманату Скоропадського 1918 року А. Кримський повертається до Києва. Він отримує посаду вченого секретаря новоствореної Української академії наук. Також очолює кабінет арабо-іранської філології та історико-філологічний відділ, під його керівництвом працюють правописна й діалектологічна комісії, словника живої мови, історії мови.

За роки роботи у Москві Кримський підготував і видав цілу бібліотеку підручників з арабістики, історії ісламу, вивчення Корану та інших напрямків мовознавства.

Після жовтневого перевороту 1917 року і приходу до влади в Росії більшовиків, Агатангел Кримський вирішує повернутися в Україну і долучається до створення під егідою гетьмана Павла Скоропадського Української академії наук.

27 листопада 1918 року відбулося перше спільне засідання наукової спільноти Української академії наук, і тоді були обрані президент Академії Володимир Вернадський і вчений секретар – Агатангел Кримський.

У 1919 році, з приходом більшовиків, існування Академії було поставлене на межу виживання. Кримський випрошує пайки та одяг для співробітників, разом з ними заготовляє дрова для опалення приміщення, де було так холодно, що чорнило замерзало. Саме завдяки Агатангелу Кримському вдалося зберегти Академію від знищення, а згодом розширити її та збагатити книгозбірню.

А. Кримський фактично є засновником української та російської наукової арабістики, і усієї сходознавчої науки в СРСР.  Професор Агатангел Юхимович викладає в Київському університеті, створюючи цілу школу орієнталізму в українській науці, пише низку праць, у яких доводить міцний зв'язок між культурою й мовами Близького Сходу й України.

1921 року він стає директором Інституту української наукової мови. На той момент він уже майже втратив зір через читання, тож його секретарем і постійним помічником стає Микола Левченко, якого він пізніше усиновив.

За своє життя Агатангел Кримський здійснив фундаментальні дослідження з арабістики, іраністики, семітології, тюркології, а також славістики. Вчений написав понад 1000 наукових праць з історії мов, літератури, мистецтва, релігії народів Близького та Середнього Сходу, а також Кавказу та Європи.

Під керівництвом Агатангела Кримського готувалися і видавалися словники та наукові збірки, які й досі є основою для роботи перекладачів.

Але генії, які не прославляють вождів, не потрібні тоталітарним режимам. Кримського не оминула доля багатьох талановитих учених та митців, яких сталінська тоталітарна машина винищувала за свободу мислення та неприйняття догм, які диктувала компартійна верхівка.

У 1929 році М. Левченка заарештовують у справі СВУ. Після чого, протягом п'яти років – заслання, а після повернення – самогубство.

Ці події стали для А. Кримського страшним ударом. У 1941 році постановою НКВС Агатангела Кримського, без жодних доказів, звинуватили у тому, що він був «ідеологом українських націоналістів, який упродовж років очолював націоналістичне підпілля». Його разом з представниками української інтелігенції (зокрема – членом Центральної Ради, письменницею та громадською діячкою Людмилою Старицькою-Черняхівською) відправляють до Казахстану.

Подальша доля Агатангела Кримського невідома. За офіційною версією 25 січня 1942 року він помер в кустанайській тюремній лікарні. Однак місце поховання видатного вченого досі не знайдене. 1957 року Агатангела Кримського було реабілітовано.

Пам’ять про Агатангела Кримського вшановано низкою меморіальних заходів. У 1970 році ім'я українського академіка було занесене у затверджений ХVІ сесією Генеральної асамблеї ЮНЕСКО перелік видатних діячів світу.

У містах Києві, Хмельницькому, Дніпро, Городок (Хмельницької обл.) на честь А. Ю. Кримського було названо вулиці.

На колишньому будинкові Колегії Павла Галагана (нині це Музей літератури) на його честь встановлено меморіальну дошку. Інститут сходознавства НАН України має ім'я Агатангела Юхимовича Кримського. Проводяться щорічні міжнародні наукові читання ім. А. Ю. Кримського, а також встановлено премію ім. А. Кримського НАН України. У 1972–1974 рр. було надруковано п’ятитомне зібрання його літературного й наукового доробку. Однак і до сьогодні багато творів А. Кримського знаходяться в рукописах, а його наукова спадщина досліджена не повністю.

12 січня 2021 року Національний банк України ввів в обіг ювілейну монету із серії «Видатні особистості» номіналом 2 гривні, присвячену Агатангелу Кримському.

Інформація підготовлена на основі відкритих інтернет-джерел

Оновлено: січень, 2025