«Я люблю придивлятися, прислухатися до того, що говорять, як себе поводять, як граються усі малявки ‒ і однокласники моїх дітей, і їхні друзі у дворі, і діти моїх друзів, і маленькі читачі на зустрічах. Тут головне ‒ бути спостережливим, «вихоплювати» цікаві моменти з потоку життя, фіксувати їх, ‒ а відтак вони самі знайдуть своє місце в якійсь із наступних книжок.» Іван Андрусяк.
Відомий український поет, прозаїк, автор багатьох творів для дітей, талановитий літературний критик та перекладач Іван Михайлович Андрусяк народився 28 грудня 1968 року в селі Вербовець на Гуцульщині (Косівський район Івано-Франківської області). Вищу філологічну освіту отримав в Івано-Франківському державному педагогічному інституті ім. В. С. Стефаника, а управлінську – в Українській академії державного управління при Президентові України та The University of North London.
Працював журналістом в українських виданнях, держслужбовцем, редактором. Увійшов у літературу на початку 1990-х років як учасник літературного угруповання «Нова дегенерація». У ранній творчості переважали неомодерністські, декадентські мотиви; згодом еволюціонував до «прозорого вірша». Створив оригінальну індивідуальну поетичну манеру, базовану на метафоризмі, яку критика називала «плаваючою семантикою». Невелику повість «Реставрація снігу» (1993) критика вважає одним з кращих в сучасній українській літературі текстів про «війну після війни».
Перекладає з російської (вірші Осипа Мандельштама, Бориса Пастернака та ін., розповіді Льва Толстого, публіцистику Анни Політковської, книжки для дітей Леоніда Сороки, Наталії Гузєєвої, Сергія Махотіна), білоруської (вірші Андрія Хадановіча, Міхася Скобли), польської (вірші Чеслава Мілоша, Віслави Шимборської), грузинської (вірші та казки Гурама Петріашвілі) та англійської (збірка вибраних віршів Едварда Естліна Каммінгса).
З 2005 року, після народження молодшої дочки Стефи (Стефанії), Іван Андрусяк звертається до дитячої літератури ‒ в журналах, альманахах та антологіях друкує вірші; а у 2007 році виходить повість-казка «Стефа і її Чакалка». За кілька років дитяча література стає провідною у творчості письменника.
Іван Андрусяк лауреат першої премії конкурсу видавництва «Смолоскип» (1995), літературних премій «Благовіст» (1996), ім. Бориса Нечерди (2002), журналу «Кур’єр Кривбасу» (2007), першої премії конкурсу творів для дітей «Золотий Лелека» (2008), міжнародної премії Corona Carpatica (2010), премії імені Якова Гальчевського «За подвижництво у державотворенні» (2019), премії імені Лесі Українки за книжки «Зайчикова книжечка» і «Третій сніг» (2019). Повість Івана Андрусяка «Вісім днів із життя Бурундука» увійшла до престижного щорічного каталогу найкращих дитячих видань світу «Білі ворони 2013» (White Ravens 2013). Твори Івана Андрусяка перекладаються англійською, португальською, німецькою, польською та вірменською мовами.
З 2007 р. по квітень 2014 р. працював літературним редактором видавництва Грані-Т. З травня 2014 р. ‒ головний редактор видавництва «Фонтан казок». З червня 2020 р. ‒ керівник Дитячої редакції видавництва «Наш Формат». З січня 2023 року ‒ керівник редакції художньої літератури для дітей видавництва Навчальна книга ‒ Богдан.
Його перу належать книжка біографічних оповідань «Іван Андрусяк про Дмитра Туптала (св. Димитрія Ростовського), Григорія Квітку-Основ'яненка, Тараса Шевченка, Ніла Хасевича і Олексу Довбуша».
Іван Андрусяк – автор поетичних збірок «Депресивний синдром» (1992), «Отруєння голосом» (1996), «Шарґа» (1999), «Повернення в Ґалапаґос» (2001), «Сад перелітний» (2001, серія «Ковчег»), «Дерева і води» (серія «Ars poetica»), «Часниковий сік» (серія «Зона Овідія»), «Храбуст» (2006), «Вургун» (2005) та інші.
У червні 2018 підтримав відкритий лист діячів культури, політиків і правозахисників із закликом до світових лідерів виступити на захист ув'язненого у Росії українського режисера Олега Сенцова й інших політв'язнів.
Інформація підготовлена на основі відкритих інтернет-джерел