Embedded Files
«Коли людина не встане з колін, то вона не далеко зможе пройти…» Іван Драч
Видатний український поет, перекладач, кіносценарист, драматург, державний і громадський діяч, перший голова Народного Руху України, Герой України Іван Федорович Драч народився 17 жовтня 1936 року у селі Теліжинці Тетіївського району Київської області.
У 1957 році Іван Драч вступив на філологічний факультет Київського державного університету імені Тараса Шевченка, з якого був відрахований 1961 року через творчі та політичні погляди. Він відновився на заочне відділення, а 1964 року закінчив Вищі сценарні курси Держкіно СРСР у Москві.
Свій перший вірш Іван Драч опублікував у Тетіївській районній газеті ще 15-річним хлопцем, а перший серйозний його твір ‒ феєрична трагедія у двох частинах «Ніж у сонці» ‒ вийшов друком у «Літературній газеті» 1961 року.
У 1962 році світ побачила перша збірка поета «Соняшник», тоді ж він вступив до Спілки письменників України. Згодом з'явилися збірки: «Протуберанці серця», «Бада буднів», «До джерел», «Корінь і корона», «Київське небо», «Сонячний фенікс», «Американський зошит», «Шабля і хустина», «Теліжінці», «Храм Сонця». Значного резонансу набули поеми «Дума про Вчителя», «Соловейко-Сольвейг», «Зоря і смерть Пабло Неруди», «Чорнобильська мадонна» та «Балада про соняшник».
У 1964-1974 рр. Іван Драч працював у сценарному відділі Київської кіностудії ім. О. Довженка. Він написав сценарії до фільмів «Криниця для спраглих», «Пропала грамота», «Дід лівого крайнього», «Вінчання зі смертю», «І в звуках пам'ять відгукнеться...» тощо.
За словами критиків, творчість Івана Драча є «поезією запитань, а не відповідей». Іван Драч відомий як в Україні, так і за її межами, його поезії переклали російською, білоруською, азербайджанською, латиською, молдавською, польською, чеською, німецькою та іншими мовами.
Один із засновників Народного руху України (НРУ). Іван Драч тричі ставав членом українського парламенту – у 1990, 1998 та 2002 роках.
З 1991 р. Іван Федорович очолював раду Товариства зв'язків з українцями за межами України «Україна-Світ», з 1995 р. – президію Конгресу української інтелігенції. У 2014 очолював Комітет з присудження щорічної премії Президента України «Українська книжка року».
Іван Драч за життя отримав низку нагород за свою творчість. Зокрема, у 1976 році поета нагородили Державною премією УРСР імені Тараса Шевченка за збірку поезій «Корінь і крона», у 1983 – Державною премією СРСР. У 1996 році йому вручили орден князя Ярослава Мудрого V ступеня, у 2001 – орден князя Ярослава Мудрого IV ступеня, а у 2011 – орден князя Ярослава Мудрого III ступеня. 19 серпня 2006 року поет отримав звання Герой України з врученням ордена Держави (за самовіддане служіння українському народові, втілене у поетичному слові та відстоюванні ідеалів свободи та демократії). Крім того, Іван Драч має відзнаки президента України – ювілейну медаль «20 років незалежності України» та ювілейну медаль «25 років незалежності України».
Помер митець на 81-му році життя, 19 червня 2018 року після важкої хвороби легень.
Інформація підготовлена на основі відкритих інтернет-джерел
І. Драч Балада про соняшник.pdfPage updated
Google Sites
Report abuse