Український політичний діяч, історик, письменник, публіцист, популяризатор В’ячеслав Титович Будзиновський народився 30 січня 1868 року в с. Баворів в сім'ї вчителя. В’ячеслав Титович закінчив гімназію у Львові, вчився на природничому відділенні філософського факультету університету, звідки польська влада звільнила його за політичну діяльність, в т. ч. за те, що заснував (1888 р.) студентський часопис «Товариш» (його взявся співредагувати І.Франко) та організував (1889 р.) збори студентів з протестом проти дій влади.
1889 р. В. Будзиновський змушений був виїхати до Цюриха (Швейцарія). Там продовжив навчання в місцевому університеті, водночас у середовищі революціонерів-емігрантів з різних регіонів Європи. Врешті опинився на медичному факультеті Віденського університету. Залишивши студії тут задля громадської праці, повернувся у Галичину, де був співредактором пресових органів Української радикальної партії – журналу «Радикал» (1895 р.) і газети «Громадський голос» (1895-1897 рр.).
В серії «Універсальна бібліотека» видав 1897 р. оповідання «Стрімголов», за ним повість «Як чоловік зійшов на пана» та збірку «Оповідання». Обидві повісті викликали в літературі сенсацію, критика не скупилась на похвали, а В. Будзиновський твердив, що написані вони жартома. Одним із перших В. Будзиновського як письменника палко привітав І. Франко. На жаль, на цих повістях та ще кількох оповіданнях сатиричного змісту й закінчується тодішня письменницька діяльність В. Будзиновського.
Видавничу і редакторську працю продовжив у Чернівцях, випускаючи нову газету «Праця» (1897 р.), де опублікував перші новели В. Стефаника. Разом із Д. Лукіяновичем видавав серію книжечок «Універсальна бібліотека». На той час В. Будзиновський уже був автором надрукованої у «Товаришеві» рецензії, опублікованих у періодиці й виданих окремими виданнями праць «Культурна нужда Австрійської Руси» (1890 р.), «Хлопська посілість у Галичині…», «Аграрні відносини Галичини» (обидві – 1894). У Чернівцях випустив брошуру із закликом до земельного страйку, згодом ще одну працю – «Панщина, її початок і скасування» (1902).
1907 р. Вʼячеслава Будзиновського обрали послом до віденського парламенту,де він протягом десяти років молотив законотворців і можновладців «ціпом по хребті», як висловився в одній із промов, за що мав шану у виборців округу Бучач-Монастириська – Вишнівчик – Підгайці. У 1911 р. вони повторно доручили цю місію своєму краянинові.
Під час Першої світової війни В. Будзиновський спільно з представниками Східної України організував «Союз визволення України», у Відні редагував українську німецькомовну газету. У 1918 р. брав участь у створенні Української Народної Ради.
В. Т. Будзиновський залишив після себе величезний літературний доробок. Він написав 33 історичні повісті, 29 економічно-політичних творів, а також 9 гумористичних повістей, серед яких «Під одну булаву», «Осавул Підкова», «Козацькі часи в народній пісні» та інших.
Від 1921 по 1933 р. тільки одна газета – «Свобода» (Нью-Джерсі, США) надрукувала 99 повістей, оповідань та історичних праць В. Будзиновського.
Його перу також належать такі популярні брошури, як «Під крилами Габсбургів», «Хлопська земля», «Хлопським коштом», «Хлопський рай», «Державні будови водні і дороги», «Наші права», «Виборча програма», «Пересторога», «Новітні революції», «Злодійська рука», «Хрунь і чорт», «Держава і руське селянство», «Руський страйк в 1902 р.» та ін.
Історичний фактаж, динамічна інтрига, авантюрні перипетії, постаті козацьких відчайдухів-героїв, натхненних дійовою патріотичною ідеєю, забезпечили авторові успіх.
Для прози В’ячеслава Будзиновського характерні нескута фантазія, узгоджена з правдою історії, добре знання традицій інонаціонального середовища (волохів, турків, татар, курдів), колоритність і контрастність образів, своєрідних за етнічними рисами (Сивенький та Мортон у «Пригодах запорозьких скитальців»), долання героями численних небезпек завдяки особистій мужності й винахідливості, дотримання лицарського кодексу честі.
Помер 14 лютого 1935 року в м. Львові. Похований на Личаківському цвинтарі Львова, поле № 72.
Інформація підготовлена на основі відкритих інтернет-джерел
Оновлено: січень, 2025