Embedded Files
Український письменник, критик, історик літератури, перекладач, режисер та видавець Ігор В’ячеславович Костецький (справжнє прізвище – Мерзляков) народився 14 травня 1913 року народився в Києві. Його батько був педагогом вокалу. Майбутній літературний псевдонім письменника ‒ Костецький (прізвище його матері). Закінчив українську трудову школу в Києві, пізніше водний технікум, здобув театральну освіту і пізніше працював режисером в Ленінграді, Москві та на Уралі.
У 1919-1924, 1940-1941 рр. жив у Вінниці. 1941 року мобілізований до радянської армії, згодом потрапив у оточення. Від осені 1942 року ‒ на примусових роботах у Німеччині, де й залишився після війни. У 1945-1949-х рр. жив у таборах Ді-Пі.
Ігор В’ячеславович Костецький ‒ один із засновників і чільних теоретиків Мистецького українського руху в еміграції та найяскравіший український письменник-модерніст свого покоління. Виголошував програмні доповіді на багатьох з'їздах та конференціях організації: «Український реалізм XX сторіччя» співдоповідь на Першому з'їзді (1945), «Суб'єктивізм у літературній критиці» ‒ доповідь на конференції в Байройті (1946), «Декілька прикрих питань» ‒ доповідь на Третьому з'їзді (1948). Під маркою МУРу у жовтні 1946 р. видав альманах «Хорс» і Календар-альманах на 1947 р. Чимало статей, рецензій, «відкритих листів» Костецького з'явилося в періодиці МУРу і в табірних газетах з підписом «Юрій Корибут».
У ці ж роки дебютував як прозаїк. Ігор В’ячеславович член ПЕН-клубу. Творчий доробок письменника ‒ оповідання, повісті, романи, п'єси, вірші, подорожня проза, кіносценарії, есеї, українські переклади творів світової літератури, серед яких повісті «День святого», «Мій третій Рим», збірки оповідань «Оповідання про переможців», «Там, де початок чуда», п’єси «Спокуси несвятого Антона», «Близнята ще зустрінуться», «Дійство про велику людину».
І. Костецький був особисто знайомий і листувався з провідними представниками західного модернізму, такими як Езра Паунд, Томас Еліот та Арнольд Шенберг. В 1950-1960-х рр. був редактором ілюстрованого часопису «Україна і Світ».
Наприкінці 1950-х р. заснував видавництво «На горі», що спеціалізувалося на виданні перекладної літератури українською мовою та української поезії.
Чимало есеїв присвятив питанням театру, зокрема українського. Вагомий внесок зробив в українську шекспіріану. Йому належать дослідження «Шекспірові твори на Україні» (1959), «Деякі питання перекладу Шекспіра на слов'янські мови» (1961).
Свої власні переклади з В. Шекспіра («Ромео і Джульєтта», Мюнхен, 1957; «Король Лір», 1969) супроводив екскурсами в перекладацьку й сценічну історію відповідних творів.
І. Костецький ‒ автор досліджень про А. Данте, С. Георге, Е. Паунда та ін.
Письменник помер 1983 року в м. Швайкгайм біля Штутгарта (Німеччина).
Ігор В’ячеславович Костецький – це письменник і інтелектуал, який зумів в неможливих умовах залишатися представником європейської української ментальності. Він яскравий представник покоління українців-вигнанців, що в буремні роки повоєнного лихоліття змогли створити Україну за кордоном, – зберегли та розвинули далі спадщину української національної культури. Ігор Костецький – явище в українській історії і культурі, якому випало набути остаточних розмірів і значущості з плином часу, і яке повною мірою не відкрилося для сучасників, а відкривається лише в наш час, для нащадків.
Інформація підготовлена на основі відкритих інтернет-джерел
Оновлено: травень, 2025
Page updated
Google Sites
Report abuse