3 червня народився Костянтин Меркурійович Ситник
Видатний вчений-фітобіолог, визначний організатор науки, політичний, громадський діяч, людина широких поглядів, доброї вдачі, глибокої внутрішньої культури, глибоких знань в науці, культурі, державознавстві, політиці та політології Костянтин Меркурійович Ситник народився 3 червня 1926 року на невеликому хуторі Шишків, що на Луганщині в сім'ї селянина-коваля і домашньої господарки.
У 1949 р. він закінчив Луганський педагогічний інститут (природничий факультет, спеціальність – хімія і природознавство). У 1949-1950 роках працював асистентом кафедри зоології Луганського педагогічного інституту, працював під керівництвом відомого краєзнавця Івана Сахна.
Стисло охарактеризувати шлях К. М. Ситника в науці можна так: професор, член-кореспондент НАН України (з 1967 р.), академік НАН України (з 1973 р.). У 1970 р. очолив Інститут ботаніки ім. М.Г. Холодного НАН України й до 2004 р. виконував обов'язки директора, у 2004 р. був обраний почесним директором цього Інституту.
Видатний вчений-фітобіолог, організатор науки, всесвітньо визнаний лідер в сучасній ботаніці. Зробив значний внесок у розвиток міждисциплінарних досліджень з екології, охорони природи, загальних проблем ботаніки, фізіології рослин, космічної біології. Завдяки його видатним організаторським здібностям в НАН України було організовано комплексні дослідження впливу факторів космічного польоту на ріст, розвиток та життєдіяльність прокаріотичних та еукаріотичних організмів. Автор програми українсько-американського експерименту, пов'язаного з польотом українського космонавта Л.К. Каденюка в космос на «Колумбії» (США, 1997 р.).
Упродовж 60–70-х років ХХ ст. бурхливо розвивалася молекулярна біологія, і з'явилося дещо зверхнє, навіть зневажливе ставлення до досліджень на рівні видів, популяцій органів і цілісного організму. Особисто академік Ситник розумів, що біохімічний та молекулярно-біологічний комплекс наук торкається елементарних, тобто базових властивостей живої матерії (рослин, тварин, грибів, мікроорганізмів), істотних для будь-якого рівня внутрішньої організації процесів життєдіяльності рослин. Ці властивості відіграють велику роль у житті організму, а тому їх мають враховувати фізіологи. Він розумів також необхідність зближення фізіології рослин з біохімією, біофізикою, молекулярною біологією, генетикою і клітинною біологією.
Керуючись такими переконаннями й ідеями, разом з колегами він поглиблено вивчав ріст як інтегральний фізіологічний процес, започаткував і завершив дослідження структури й різноманітних функцій кореня та листка. В результаті побачили світ монографії «Физиолого-биохимические основы роста растений» (1966), «Физиология корня» (1972), «Физиология листа» (1977), які отримали високу оцінку в СРСР та за кордоном.
Він був активним учасником досліджень з генетичної та клітинної інженерії рослин. Як вчений, він зробив багато для вітчизняної науки: біля тисячі наукових, науково-популярних, історичних, політичних, публіцистичних праць належить його перу, серед яких 36 монографій. Костянтин Ситник автор (співавтор) понад 400 наукових праць в галузі фізіології рослин, екології, космічної біології.
Його шлях як ученого-біолога й організатора науки нерозривно пов'язаний з розвитком Національної академії наук України у другій половині ХХ століття, зі складними процесами її трансформації вже у незалежній Україні. Величезна та невичерпна працездатність дозволили йому зробити значний внесок у розвиток міждисциплінарних досліджень з фізіології рослин, космічної ботаніки, історії ботаніки, екології, охорони довкілля, загальних і теоретичних проблем сучасної ботаніки, виховати численних молодих ботаніків, брати активну участь в державному і політичному житті України.
Костянтин Ситник керував підготовкою близько 20 докторів та 30 кандидатів наук, серед його учнів є академік і 3 члени-кореспонденти НАН України.
Політичне життя К. М. Ситника складається з його активної участі в громадсько-політичному житті країни протягом усього життя, починаючи з участі у всіляких молодіжних акціях у студентські роки до роботи на посаді голови Верховної Ради УРСР та депутата Верховної Ради УРСР X і XI скликань та України ІІІ та ІV скликань, голови підкомітету Комітету Верховної Ради з питань науки та освіти, члена Постійної комісії з охорони природи та ін. Величезну роботу з розробки законів в галузі науки і освіти здійснив академік К. М. Ситник. Він є автором Закону України «Про атестацію наукових і науково-педагогічних кадрів вищої кваліфікації», брав активну участь у підготовці багатьох нормативних документів щодо розбудови вищої і середньої школи, вдосконалення освітніх програм, покращення умов і підвищення оплати праці працівників науки та освіти.
За наукову, політичну та громадську діяльність Костянтин Ситник відзначений багатьма високими урядовими нагородами.
К. М. Ситник нагороджений орденами Леніна (1986), Трудового Червоного Прапора (1971), Жовтневої революції (1976).
У 1998 році вчений був нагороджений орденом князя Ярослава Мудрого V ст. за видатні особисті заслуги перед українською державою у розвитку фундаментальної науки, формування національної школи космічної біології та активну громадську діяльність.
У 2006 році Костянтин Меркурійович отримав орден князя Ярослава Мудрого IV ст. за видатний особистий внесок у становлення і розвиток вітчизняної науки, багаторічну плідну законотворчу та громадсько-політичну діяльність.
Вчений є лауреатом Державних премій СРСР та України в галузі науки та техніки та премії ім. М. Г. Холодного (1979), нагороджений медаллю «В память 1500-летия Киева». За внесок у розбудову української держави нагороджений Почесною Грамотою Верховної Ради України.
Помер 22 липня 2017 року у Києві від інсульту.
Інформація підготовлена на основі відкритих інтернет-джерел