28 квітня народився Микола Іванович Івасюк
Видатний український художник Микола Іванович Івасюк народився 28 квітня 1865 р. у місті Заставна на Буковині. Після закінченні школи вступив до Чернівецької вищої реальної школи, в якій професором живопису був перший на Буковині професійний український художник Юстин Пігуляк. Саме він виховав у Миколи любов до українського історичного живопису.
У 19 років, 1884 р., Микола Івасюк став студентом Віденської академії мистецтв. За однією з версій, саме тоді поставив собі мету: написати картину про Богдана Хмельницького. Цій роботі віддав 20 років творчого життя. Після успішного закінчення Віденської академії, Миколу Івасюка рекомендували, як одного з найкращих художників історичного жанру, до Мюнхенської Академії мистецтв для подальшого удосконалення майстерності.
З 1897 р. Івасюк мешкав у Чернівцях. Організував художні курси при міському промисловому музеї, першу на Буковині художню школу для обдарованих дітей з бідних родин, якою керував до 1908 р. Вважав себе послідовником відомого українського художника Миколи Мурашка, який 1875 р. створив Київську рисувальну школу.
Іконостаси у Заставні, Кіцмані, буковинських селах, портрети, твори побутового жанру, а особливо ‒ історичні картини Миколи Івасюка здобули широке визнання. Над полотном «В’їзд Богдана Хмельницького в Київ» митець працював два десятиліття і завершив його у 1912 р. Нині картина зберігається у Київському державному музеї українського мистецтва. Картина відображає урочисте прибуття Богдана Хмельницького до Києва 2 січня 1649 р. А саме – ті хвилини, коли гетьман зі старшиною через Золоті ворота наближаються до Софіївського собору, де його зустрічають священники на чолі з єрусалимським патріархом Паїсієм і київським митрополитом Сильвестром Косівим.
Микола Івасюк створив баталістичні композиції з козацьких визвольних змагань, чимало картин з боїв Українських січових стрільців, вояків Української галицької армії, оскільки гаряче підтримував бойові дії українців за свою державу, бував у фронтових частинах. На жаль, ці твори пропали при переїзді художника до Києва. Загалом Микола Івасюк створив не менше півтисячі картин, основна частина з яких розійшлася поміж людьми, їхня доля є невідомою. Автор полотен: «Богдан Хмельницький під Зборовом» (1892), «Битва під Хотином» (1903), «Богдан Хмельницький і кримський хан під Кам'янцем-Подільським», «Іван Богун у бою під Берестечком» (1919), а також жанрових картин, портретів діячів української культури.
Під час Першої світової війни, у 1915 році, Миколу Івасюка, захопленого у полон російськими військами як «німецького шпигуна» (дружина Микола Івасюка була німкенею), було інтерновано до Росії – вислано до Ростова-на-Дону.
1919 р. року художник повернувся на батьківщину і жив переважно у Львові. Цього ж року, як художнику з високим міжнародним авторитетом, уряд Директорії УНР доручив Миколі Івасюку створити ескізи оригіналів для поштових марок УНР. Микола Івасюк виконав малюнки шести з 14 марок і зробив загальне оформлення серії, що отримала назву «віденської» за місцем друку, тобто у Відні. Відомо, що за малюнками Івасюка було випущено шість марок таких номіналів: 2 гривні (фіалкова, українка із жовто-блакитним прапором), 3 гривні (помаранчева, українська хата), 30 гривень (яскраво-брунатна, Полуботок у в’язниці), 50 гривень (оливкова, козак-бандурист), 80 гривень (ясно-синя, запорозькі байдаки у морі), 200 гривень (сіра у червоній рамці, вітряк). Друк марок був завершений 31 травня 1921 року, проте у зв'язку з витісненням військ Директорії за межі України марки поштового застосування не мали, а сам факт їх існування ретельно приховували.
Микола Івасюк не бачив себе без України, тож погодився переїхати на запрошення радянської влади до Києва. Працював художником на Київській кінофабриці, у підвідділі графіки картографічного відділу Всеукраїнського будівельного інституту, у кіноуправлінні. Малював для журналу «Кіно».
14 листопада 1937 р. Миколу Івасюка, звинуватили в участі у «націоналістичній терористичній організації» та «шпигунстві на користь Німеччини», засудили до розстрілу «з конфіскацією особистого майна». Останні 11 днів життя художник Микола Івасюк провів у камері смертників. 25 листопада о 24.00 за ним прийшли кати. Івасюк, як і багато інших людей, безневинно замордованих у ті жахливі дні більшовиками, знайшов свій останній спочинок у Биківнянському лісі під Києвом.
1980 р. Микола Іванович Івасюк був посмертно реабілітований «за відсутністю складу злочину».
Інформація підготовлена на основі відкритих інтернет-джерел
