24 вересня народився Роман Григорович Купчинський

Роман Григорович  створив слова і мелодії до 84 пісень: патріотичних, ліричних, жартівливих, маршових та ін.

1922 року з Василем Бобинським та Павлом Ковжуном організував літературно-мистецьку групу «Митуса», яка видавала однойменний місячник літератури й мистецтва; всі троє були співредакторами. Тут публікував і свої твори. Він автор роману-трилогії зі стрілецького життя «Заметіль» («Курилася доріженька», «Перед навалою» (обидві частини ‒ 1928), «У зворах Бескиду» (1933).

Писав тексти для лялькового театру гумору і сатири «Вертеп наших днів», який у 1926 організував у Львові Левко Лепкий.

Як повідомила газета «Діло» (29 червня 1929), 26 червня 1929 Роман Купчинський «виголосив веселу промову» на вокально-музичному вечорі співачки І. Шмериковської-Приймової та композитора Василя Барвінського в Тернополі в залі «Міщанського Братства».

Працював як журналіст, поєднуючи журналістику з літературою. У 1933-1939 рр. Р. Купчинський ‒ голова Товариства письменників і журналістів ім. І. Франка у Львові (ТОПІЖ). У 1939 р. переїхав до Кракова, де працював в Українському видавництві. Друкувався в газеті «Краківські Вісті» та інших періодичних виданнях.

Наприкінці Другої світової війни виїхав до Німеччини, де продовжував займатися літературною творчістю (серед найвідоміших ‒ вірш «Ніби сниться», вперше опублікований у журналі «Зустріч» (1948, Регенсбург); не раз передрукований в американській періодиці у 1950-1960-х рр.; вміщений у збірнику «За волю України: До 50-ліття збройного виступу Українських Січових Стрільців проти Москви. 1914‒1964». ‒ Нью-Йорк, 1967).

1946 року разом з Левом Лепким створив сценарії до «Вертепу», відновленого зусиллями останнього у таборі для переміщених осіб у с. Бльом Гофен (Баварія, Німеччина).

У 1949 р. емігрував до США (м. Оссінг поблизу Нью-Йорка). У 1952-1954 рр. Роман Григорович вів свою рубрику  «Відгуки дня» в україномовній газеті «Свобода». У 1952 р. належав до ініціативної групи, яка організувала Спілку Українських Журналістів Америки (СУЖА), був її головою у 1958-1960 рр. Автор ряду публікацій в українських періодичних виданнях діаспори: газетах, журналах, альманахах, календарях.

Псевдоніми та криптоніми : Гак Мусій; Чіпка Галант; Галактіон Чіпка; Доля Мирон; Мирон-Доля; Роман К.; Харко; Учасник; Зиз; Рома; Р. К.; Г. Ч.; М. Д.; Т. С. та інші.

Роман Григорович Купчинський пішов з життя 10 червня 1976 р. в м. Оссінг.

Після смерті автора вийшли друком в еміграції збірники вибраних пісень «Ми йдемо в бій» (1977) та вибраної лірики та прози «Невиспівані пісні» (1983). У 1990 р. в Тернополі видано збірник «Як з Бережан до Кадри: Стрілецькі пісні Романа Купчинського»

У 1992 році архів Р. Купчинського передано із США на зберігання у Львівську науково-педагогічну бібліотеку.

В сучасній Україні твори Романа Купчинського вийшли окремими виданнями: (трилогія «Заметіль». ‒ Львів, 1991), опубліковані у збірниках і часописах; чотири вірші («Благословенна зірка ясна», «В той вечір Різдвяний», «До Віфлеєма», «На Різдво») вміщені у книзі «Богославень: Духовна поезія західноукраїнських авторів» (Тернопіль, 1994; редактори-упорядники Богдан Мельничук, Михайло Ониськів).

На вшанування памʼяті Романа Григоровича Купчинського від 1989 року в Розгадові щорічно відбувається пісенний фестиваль «Стрілецька слава». У червні 1990 року в с. Розгадів урочисто, за участю близько 10 тисяч осіб, відкрито меморіальну таблицю Романові Купчинському. У вересні 1990 року в цьому селі освячено музей, започаткований у його родинній хаті ‒ колишньому парафіяльному будинкові.

У жовтні 1994-го ‒ до 100-ліття від дня народження Романа Купчинського ‒ в родинному селі відкрито пам'ятник (скульптор Петро Кулик, архітектор Володимир Блюсюк, обидва ‒ м. Львів) із написом «Роман Купчинський 1894-1976. Співець стрілецької слави». В Івано-Франківську, Тернополі, Шептицькому, Калуші, Львові та Залізцях є вулиці Романа Купчинського.

Інформацію підготовлено на основі відкритих інтернет-джерел

Перевірено: вересень, 2025