21 травня народився Мирон Онуфрійович Зарицький
«Кого не манить краса, ні мистецтво, хто живе вбогим духовним життям, той нічого не дасть математиці. Поезія не ріжниться від математики вищим злетом уяви, а математик ріжниться від поета лиш тим, що все і всюди розуміє. Але як у мистецтві, так і в математиці лише твори гарні переживають століття і виховують цілі покоління.» Мирон Зарицький
Талановитий вчений-математик, обдарований педагог і популяризатор математичних знань Мирон Онуфрійович Зарицький народився 21 травня 1889 р. в селі Могильниця Теребовлянського району Тернопільської області в родині сільського священника. Читати, писати та рахувати Мирон навчився самотужки, тож легко закінчив початкову школу в с. Кривому, де науку викладав його дід за материною лінією, парох церкви Різдва Пресвятої Богородиці о. Антін Слоневський. 1 вересня 1899 р. Мирко вступив до Вищої гімназії у Бережанах, де перші два класи закінчив на «відмінно». Закінчив Перемишлянську гімназію й у 1907 р. вступив до Віденського університету, згодом перевівся до Львівського.
У 1912 р. студент (академік) закінчив Львівський університет, склав науковій комісії іспит на звання викладача математики та фізики та 30 червня 1912 р. отримав диплом вчителя середніх шкіл.
Про наукову зрілість Мирона Зарицького свідчить обрання його 1927 року дійсним членом Наукового Товариства ім. Тараса Шевченка, де працювали відомі на той час українські математики: В. Й. Левицький та М. А. Чайковський. Він активно працює у математично-природописно-лікарській секції. У 25-му томі «Збірника» цієї секції надрукована перша його праця «Метод запровадження доброго впорядкування у теорії множин».
З науковою доповіддю «Когеренції та адгеренції Кантора» 38-річний доктор філософії виступив на І-му Польському математичному з'їзді, що під головуванням професора Політехніки Максиміліана Губера відбувся у Львові 7-10 вересня 1927 р. Наукове Товариство імені Т. Г. Шевченка делегувало Мирона Зарицького на Перший Всесоюзний з'їзд математиків, що 24-30 червня 1930 p. працював у Харкові.
За працю «Деякі основні поняття аналізу положення з погляду алгебри логіки», Львівський університет у 1930 р. присудив М. О. Зарицькому науковий ступінь доктора філософії. Його обирають членом Німецького математичного товариства, Львівського польського математичного товариства. У цей час Мирон Онуфрійович зблизився з видатними польськими математиками Г. Штейнгаузом, С. Банахом, В. Стоженком, С. Мазуром, які працювали у Львові, був прийнятий до відділу польського математичного товариства.
До 1939 р. М. Зарицький надрукував близько 20 наукових праць у львівських та іноземних виданнях і в цей період сформувався як серйозний математик з філософським ухилом.
Потім була напружена і цікава робота у Львівському університеті, Львівському політехнічному інституті, Ужгородському університеті. 1945 р. йому було надано звання професора, а 1946 р. – науковий ступінь кандидата фізико-математичних наук.
Мирон Онуфрійович був великим знавцем історії математики, особливо античної, читав курси лекцій з історії математики у Львівському університеті, надрукував кілька праць з історії точних наук. Сюди належать «Хрестоматія грецької математики» (польською мовою, 1936 р.). Наукові інтереси Зарицького охоплюють, головним чином, теорію множин з алгеброю логіки та теорію функції дійсної змінної. Крім того, М. О. Зарицький займався теорією вимірних перетворень множин.
Коло зацікавлень вченого не замикалося тільки математикою. Він був добре обізнаний з природничими науками, світовою літературою, філософією, захоплювався поезією. Володів вільно польською, німецькою і російською мовами. Наука була для М. Зарицького хлібом насущним, потребою і насолодою, працею і відпочинком. Недаремно М. О. Зарицького називали «поетом формул».
Справді, Мирон Зарицький був не тільки великим вченим, а й людиною сильного духу. Ми сьогодні добре знаємо долю національно свідомих українців Західної України та польської і радянської окупацій. Доводиться лише дивуватися, як уберегла доля Мирона Зарицького. Адже його донька ‒ Катерина Зарицька була провідним членом ОУН, яку 1947 року заарештовують і засуджують до 25 років позбавлення волі.
Очевидно, все пережите не додавало здоров’я Мирону Зарицькому. На схилі віку він тяжко хворів. М. О. Зарицький відійшов у вічність 19 серпня 1961 р. Похований на Личаківському цвинтарі у Львові.
На честь українського математика Мирона Зарицького та його доньки Катерини Зарицької у 1991 році названа вулиця Зарицьких у Галицькому районі Львова.
Наука була для М. О. Зарицького хлібом насущним, потребою і насолодою, працею і відпочинком. На науку він дивився, в першу чергу, як на правду і красу, що підносить людину на вищий щабель її духовного розвитку. Недаремно Мирона Онуфрійовича називали «поетом формул».
Тож пам'ятаймо славного сина українського народу, поета математики, педагога з великої літери Мирона Онуфрійовича Зарицького.
Інформація підготовлена на основі відкритих інтернет-джерел