21 травня народився Мирон Онуфрійович Зарицький

Про наукову зрілість Мирона Зарицького свідчить обрання його 1927 року дійсним членом Наукового Товариства ім. Тараса Шевченка, де працювали відомі на той час українські математики: В. Й. Левицький та М. А. Чайковський. Він активно працює у математично-природописно-лікарській секції. У 25-му томі «Збірника» цієї секції надрукована перша його праця «Метод запровадження доброго впорядкування у теорії множин».

З науковою доповіддю «Когеренції та адгеренції Кантора» 38-річний доктор філософії виступив на І-му Польському математичному з'їзді, що під головуванням професора Політехніки Максиміліана Губера відбувся у Львові 7-10 вересня 1927 р. Наукове Товариство імені Т. Г. Шевченка делегувало Мирона Зарицького на Перший Всесоюзний з'їзд математиків, що 24-30 червня 1930 p. працював у Харкові.

За працю «Деякі основні поняття аналізу положення з погляду алгебри логіки», Львівський університет у 1930 р. присудив М. О. Зарицькому науковий ступінь доктора філософії. Його обирають членом Німецького математичного товариства, Львівського польського математичного товариства. У цей час Мирон Онуфрійович зблизився з видатними польськими математиками   Г. Штейнгаузом, С. Банахом, В. Стоженком, С. Мазуром, які працювали у Львові, був прийнятий до відділу польського математичного товариства.

До 1939 р. М. Зарицький надрукував близько 20 наукових праць у львівських та іноземних виданнях і в цей період сформувався як серйозний математик з філософським ухилом.

Потім була напружена і цікава робота у Львівському університеті, Львівському політехнічному інституті, Ужгородському університеті. 1945 р. йому було надано звання професора, а 1946 р. – науковий ступінь кандидата фізико-математичних наук.

Мирон Онуфрійович був великим знавцем історії математики, особливо античної, читав курси лекцій з історії математики у Львівському університеті, надрукував кілька праць з історії точних наук. Сюди належать «Хрестоматія грецької математики» (польською мовою, 1936 р.). Наукові інтереси Зарицького охоплюють, головним чином, теорію множин з алгеброю логіки та теорію функції дійсної змінної. Крім того, М. О. Зарицький займався теорією вимірних перетворень множин.

Коло зацікавлень вченого не замикалося тільки математикою. Він був добре обізнаний з природничими науками, світовою літературою, філософією, захоплювався поезією. Володів вільно польською, німецькою і російською мовами. Наука була для М. Зарицького хлібом насущним, потребою і насолодою, працею і відпочинком. Недаремно М. О. Зарицького називали «поетом формул».

Справді, Мирон Зарицький був не тільки великим вченим, а й людиною сильного духу. Ми сьогодні добре знаємо долю національно свідомих українців Західної України та польської і радянської окупацій. Доводиться лише дивуватися, як уберегла доля Мирона Зарицького. Адже його донька ‒ Катерина Зарицька була провідним членом ОУН, яку 1947 року заарештовують і засуджують до 25 років позбавлення волі.

Очевидно, все пережите не додавало здоров’я Мирону Зарицькому. На схилі віку він тяжко хворів. М. О. Зарицький відійшов  у вічність 19 серпня 1961 р. Похований на Личаківському цвинтарі у Львові.

На честь українського математика Мирона Зарицького та його доньки Катерини Зарицької у 1991 році названа вулиця Зарицьких у Галицькому районі Львова.

Наука була для М. О. Зарицького хлібом насущним, потребою і насолодою, працею і відпочинком. На науку він дивився, в першу чергу, як на правду і красу, що підносить людину на вищий щабель її духовного розвитку. Недаремно Мирона Онуфрійовича називали «поетом формул».

Тож пам'ятаймо славного сина українського народу, поета математики, педагога з великої літери Мирона Онуфрійовича Зарицького.

Інформація підготовлена на основі відкритих інтернет-джерел

Оновлено: травень, 2025