17 травня народився Леонід Соломонович Первомайський
Український письменник, поет, драматург, прозаїк, літературний критик, публіцист та перекладач Леонід Соломонович Первомайський (справжнє ім'я Ілля Шльомович Гуревич) народився 17 травня 1908 року в місті Костянтинограді Полтавської губернії (нині місто Красноград Харківської області) в родині ремісників.
Працювати майбутній поет почав з шістнадцяти років: спочатку на цукроварні, потім у Зачепилівці завідував бібліотекою і хатою-читальнею. 1925 року переїхав до міста Лубни, працював у робітничому клубі, секретарем редакції в газеті «Червона Лубенщина».
Вступив до Лубенської філії Спілки селянських письменників «Плуг». Вже наступного 1926 року перебрався до Харкова, працював у редакції дитячого журналу «Червоні квіти». Належав до літературного об'єднання «Молодняк». У листопаді 1928 року Леонід Первомайський їздив до Туреччини, а 1932 року ‒ на Памір.
У літературу Леонід Первомайський увійшов стрімко. Спадщина його велика за обсягом і різноманітна своєю проблематикою. Його непересічний талант щедро проявив себе в різних літературних жанрах – прозових, драматургічних, поетичних. Він писав повісті, оповідання, новели, нариси; написав філософський роман про героїку і будні війни «Дикий мед», який був екранізований(1963) ; кілька п’єс, найвизначніші з них – «Ваграмова ніч» і «Олекса Довбуш»; драматичні поеми, віршовані оповідання, роман у віршах «Молодість брата»; ліричні поезії, поеми, твори для дітей. Перша збірка віршів «Терпкі яблука» вийшла у 1929 році.
У роки Другої світової війни Леонід Первомайський працював воєнним кореспондентом газети «Правда». За збірки віршів «День народження» і «Земля» поет відзначений Державною премією СРСР.
Леонід Соломонович виступав як літературний критик, теоретик поезії. Поза власною творчістю Леонід Соломонович найбільше уславився як перекладач. Завдяки його невтомній праці українською мовою побачили світ твори: Франсуа Війона, Шандора Петефі, Юліуса Фучика, Нізамі Гянджеві, Генріха Гайне, балади слов'янських та інших народів світу.
Він був надзвичайно вимогливим до кожного слова своїх творів: «Кожен раз, коли я сідаю до столу, мені здається, що я ще нічого не написав, що все треба починати заново, а чистий лист паперу здається мені великим полем, яке треба виорати і засіяти...».
Помер Леонід Первомайський 9 грудня 1973 року. Ім'я Леоніда Соломоновича Первомайського занесено в енциклопедію світової літератури.
Інформація підготовлена на основі відкритих інтернет-джерел