17 травня народився Леонід Соломонович Первомайський 

Український письменник, поет, драматург, прозаїк, літературний критик, публіцист та перекладач  Леонід Соломонович Первомайський (справжнє ім'я Ілля Шльомович Гуревич) народився 17 травня 1908 року в місті Костянтинограді Полтавської губернії (нині місто Красноград Харківської області) в родині ремісників.

Працювати майбутній поет почав з шістнадцяти років: спочатку на цукроварні, потім у Зачепилівці завідував бібліотекою і хатою-читальнею. 1925 року переїхав до міста Лубни, працював у робітничому клубі, секретарем редакції в газеті «Червона Лубенщина».

Вступив до Лубенської філії Спілки селянських письменників «Плуг». Вже наступного 1926 року перебрався до Харкова, працював у редакції дитячого журналу «Червоні квіти». Належав до літературного об'єднання «Молодняк». У листопаді 1928 року Леонід Первомайський їздив до Туреччини, а 1932 року ‒ на Памір.

У літературу Леонід Первомайський увійшов стрімко. Спадщина його велика за обсягом і різноманітна своєю проблематикою. Його непересічний талант щедро проявив себе в різних літературних жанрах – прозових, драматургічних, поетичних. Він писав повісті, оповідання, новели, нариси; написав філософський роман про героїку і будні війни «Дикий мед», який був екранізований(1963) ; кілька п’єс, найвизначніші з них – «Ваграмова ніч» і «Олекса Довбуш»; драматичні поеми, віршовані оповідання, роман у віршах «Молодість брата»; ліричні поезії, поеми, твори для дітей. Перша збірка віршів «Терпкі яблука» вийшла у 1929 році.