Український письменник Михайло Євдокимович Івченко народився 9 серпня 1890 р. на хуторі під с. Никонівкою Прилуцького повіту на Полтавщині (нині Срібнянський район Чернігівської області) в сім'ї селянина. Закінчив церковнопарафіяльну, потім учительську школу.
За розповсюдження нелегальної літератури потрапив під нагляд поліції. 1907 року виїхав на Кавказ. Михайло Євдокимович учасник Першої світової війни.
На початку 1920-х, після окупації України російськими військами, Михайло Євдокимович редагував сільськогосподарські журнали в Харкові та Києві. Письменник входив до літературних об'єднань «Музагет», «Аспис» (Асоціація письменників), був помітним учасником літературних дискусій. Та після 1925 року відійшов від активного громадського життя і зосередився на творчій роботі.
Активне творче життя М. Івченка тривало лише десять років (1919-1929 рр.). Окремими виданнями Михайла Євдокимовича Івченко вийшли збірки оповідань та повістей в добу УНР «Шуми весняні» (1919), в часи окупації «Імлистою рікою» (1926), «Порваною дорогою» (1926), «Землі дзвонять» (1928), роман «Робітні сили» (1929). У журналах опубліковані п'єса «Повідь» та повість «У сонячнім колі» (1929).
Лірик-імпресіоніст за своїм творчим спрямуванням, Михайло Івченко зосереджувався в основному на проблемі взаємин людини й природи, пошуку гармонії людської душі та навколишнього світу.
У вересні 1929 року письменника було заарештовано. Михайло Івченко потрапив до числа підсудних по сфальсифікованому процесу СВУ, що відбувся в Харкові з 9 березня по 19 квітня 1930.
1934 року після розстрілу Г. Косинки, Д. Фальківського, О. Влизька, К. Буревія, після арешту Є. Плужника, М. Куліша, В. Підмогильного, В. Поліщука й інших письменників, Михайло Івченко під приводом лікування виїхав до Москви. Працював у Владикавказі агрономом-економістом на селекційній станції, а з березня 1939 року ‒ викладачем англійської мови в сільськогосподарському інституті. Влітку того ж року інкогніто приїздив в Україну, побував у рідних на Чернігівщині, провідав сім'ю у Києві.
19 жовтня 1939 року його брат Філарет, який жив із матір'ю у Никонівці на Чернігівщині, отримав телеграму про раптову смерть Михайла Івченка від сибірки.
Михайло Івченко реабілітований посмертно.
Творчий доробок Михайла Івченка належить до малодосліджених сторінок сучасного літературознавства, адже його твори майже шістдесят років не перевидавалися.
У Києві існує провулок Михайла Івченка.
Інформація підготовлена на основі відкритих інтернет-джерел
Перевірено: серпень, 2025