Українська прозаїкиня, казкарка, педагогиня Лариса Михайлівна Письменна народилася 11 лютого 1914 року в селі Чоповичах на Житомирщині.
«Письменна» – це не псевдонім, так вирішила доля, яка напророкувала жінці стати письменницею. Першими слухачами її фантастично добрих казок та оповідок були вихованці дитячого садочка, в якому працювала письменниця. Лариса Письменна все життя з задоволенням писала для найвибагливішого читача – дітей.
Пустощів та веселощів у дитинстві майбутньої письменниці було небагато. Часи були голодні й тривожні. Йшла громадянська війна. А по її закінченні Лариса вчилася у трудовій школі, працювала на пришкільній ділянці, допомагала по господарству вдома і багато читала. Навіть пробувала сама щось вигадувати. Час ішов швидко. Вона закінчила семирічку, вирішила вчитися далі – вступила до технікуму в м. Біла Церква, що на Київщині.
Писала вірші. Один із них сподобався її товаришу і він надіслав його до журналу в Харків. Вірш надрукували. І юна поетеса не знаходила собі місця від радощів, однак вчасно зрозуміла, що для справжньої творчості потрібні літературні знання. Лариса спробувала вступити в Інститут народної освіти в Києві, але їй не пощастило. Не довго думаючи, пішла вчитися в Київській лісотехнічний інститут. Проте це не було її покликанням.
Війна з німецькими загарбниками змінила життя Лариси Письменної. Як і тисячі мирних жителів, виїхала вона на схід, у Сибір. Брала активну участь в організації садочка для дітей фронтовиків
Робота з дітьми захопила Ларису Михайлівну. Вона закінчила Кемеровське дошкільне педагогічне училище і вже з новою улюбленою спеціальністю повернулася після війни додому, в Україну.
У 1955 році видавництво «Молодь» надрукувало і першу книжку оповідань «Томка з Боготола». Водночас молода письменниця одержала на республіканському конкурсі заохочувальну премію за пригодницьку повість «Скарб Вовчої криниці». І надалі Лариса Письменна не поривала з дітьми: переїхавши у Київ, працювала завідувачкою редакції дошкільної літератури у відомому всім дитячому видавництві «Веселка».
У творчому доробку Лариси Михайлівни є романи та повісті для дорослих. Твори письменниці перекладалися грузинською, естонською, литовською, німецькою, румунською, російською мовами.
Найвідоміші її твори для дітей : «Золотогривий», «Павлик-Равлик», «Як Петрик на дні моря жив», «Голубий олень», «Богатир Жовте Око, «Як у Чубасика сміх украли», «Жар-пташенята», «Півень Зелене Колесо», «Тисяча вікон і один журавель , «Чарівник на тонких ніжках», «Чап-Чалап, «Чарівний штурвал», «Не за синіми морями», «Неспокійні друзі», «Там, де живе Синя Ластівка», «Казки небом криті, а вітром підбиті» та інші.
У кожному її творі розкриті найкращі якості людини людяність, доброта, вірність, щирість, дружба. У своїх творах вона не забуває про шану до щоденної людської праці. Легко читаються її оповідання про живу природу, яку Лариса Письменна тонко відчувала, любила тварин і вміла іншим прищепити любов до всього живого.
Померла Лариса Письменна 27 лютого 1992 року.
Інформація підготовлена на основі відкритих інтернет-джерел
Створено: лютий, 2025
‼ Книжкова полиця
Наукова бібліотека ДБТУ має в фонді книгу української письменниці «Чого не знав Ерудит». До видання ввійшли три повісті: «Редактор», «З глибини», «Ретро». Серед персонажів – високогуманні, чесні душами люди, а також кар'єристи, пристосуванці. Ці твори актуальні й сьогодні!
Запрошуємо до читання!