6 жовтня народився Іван Антонович Кочерга

Іван Кочерга  написав чимало п'єс. Драматична поема «Свіччине весілля» була поставлена лише 1935  році у Запоріжжі й тільки після цього почала тріумфальний хід по сценах десятків театрів. Згодом критики визнали поему «Свіччине весілля» найпоетичнішим твором української драматургії. П'єса «Майстри часу» на Всесоюзному конкурсі драматургічних творів у 1934 році дістала (під назвою «Годинникар і курка») третю премію.

З початку Другої світової війни Іван Кочерга живе в Уфі, де редагує газету «Література і мистецтво» й працює в Інституті літератури АН УРСР. У цей період створює кілька невеличких п'єс, які, часом дотепні, по-своєму правдиві, не стали досягненнями автора. Дещо пізніше написані твори «Чаша» (1942 р.); «Досить простягти руку» (1946 р.).

Талант І. Кочерги збагатив золотий фонд української літератури. Повернувшись 1944 року до Києва, Іван Кочерга пише романтичну драму «Ярослав Мудрий», яка  стала окрасою української літератури.  Драма задумана як історична трагедія, але деяка ідеалізація самого образу князя не дозволила автору домогтися по-справжньому трагедійного звучання твору. Як романтична ж драма «Ярослав Мудрий» є високим досягненням в українській літературі. За мотивами поеми «Ярослав Мудрий» створено однойменні опери композиторами Георгієм Майбородою та Юлієм Мейтусом (1973 р.). У п'єсах драматурга, прочитаних або побачених в театральних постановках, постає «новий» українець – національно свідомий, який любить свій народ і його історію, не претендує на чуже, але й не віддає своє, готовий з високо піднятою головою до останньої краплі крові боротися за свою землю, за свою батьківщину, за все те, що і є сенсом його життя.

У повоєнні роки основні творчі сили письменник віддає роботі над драматичною поемою про Т. Г. Шевченка «Пророк» (1948 р.).

Завдяки творам Івана Кочерги мільйони українців усвідомили, що вони не є «придатками» російського народу, як пропагувалося спочатку царською, а пізніше і радянською Росією. Класик української драматургії відстоював українську мову як мову вільного і незалежного народу, він не боявся ні у творчості, ні в житті висловлюватися сміливо з найпринциповіших національних питань, при цьому в побуті залишаючись людиною скромною і навіть сором'язливою. Творчість його називали й називають не інакше, як надбанням української літератури.

І. Кочерга був також автором наукових статей з теорії драматургії: «Драматичний елемент у творчості Т. Г. Шевченка», «Тема патріотизму і боротьба за свободу Вітчизни в драматургії» та ін., писав критичні статті, виступав у ЗМІ з матеріалами про театр, рецензіями на постановки вистав та ін.

Кочерга писав не тільки під справжнім ім'ям, а й під криптонімом «І. А. К.» або під ім'ям одного з героїв його майбутніх п'єс – Карфункель. Всього ж драматург написав близько 90 рецензій.

Помер Іван Антонович Кочерга 29 грудня 1952 року, залишивши спадщину, яка є живою часткою сучасної української культури.

Інформація підготовлена на основі відкритих інтернет-джерел