Українська історикиня, літературознавиця, бібліотекарка, шевченкознавиця, дослідниця творчості П. Куліша та Л. Глібова Ольга Олександрівна Грушевська (псевдонім О. Олександренко, дівоче прізвище Парфененко) народилася 16 січня 1878 року. Протягом 1906-1914 рр. дівчина навчалася на історичному відділі Вищих жіночих курсів у Києві та правничо-історико-літературних курсах у Петербурзі.
Упродовж 1915-1917 pp. Ольга Олександрівна слухала лекції з мовознавства у Петербурзькому університеті та з бібліотекознавства при бібліотеці Російської академії наук.
У 1917 році повернулася в Україну, проживала в Києві. У 1917-1919 pp. О. О. Грушевська працювала в бібліотеці Інституту народної освіти, а з 1919 по 1930 р. ‒ наукова співробітниця Історико-географічної комісії й Комісії зі складання історичного словника української мови та історико-географічного словника Всеукраїнської Академії наук.
Була співробітницею Українського наукового товариства у Києві. Працювала над створенням відділу українознавства при бібліотеці Київського національного університету, який було ліквідовано 1925 року.
У 1930 році Ольга Грушевська була змушена покинути наукову роботу в ВУАН через антиукраїнський терор, розв'язаний радянським НКВД. З 1931 року працювала бібліотекаркою Київського хіміко-технологічного інституту. Організувала науково-технічну книгозбірню Українського інституту кераміки та скла. Після арешту чоловіка Олександра Грушевського, історика, молодшого брата Голови Центральної Ради Михайла Грушевського, була під постійним наглядом спецслужб.
У своїх розвідках Ольга Грушевська намагалася проаналізувати стан тогочасного книжкового руху. Головна цінність нотаток вченої полягає в тому, що вона опрацювала важливий фактичний матеріал для написання справжньої історії наукових бібліотек Києва. Ольга Грушевська ‒ одна з перших дослідниць життя і творчості Т. Шевченка. Її перу належать наукові праці «З петербурзьких років (1838-1843)», «Оксана» (1914), а також статті «Леонід Глібов» (1919), «З діяльності Куліша в 1850-х роках» (1924), нариси з історії Києва XVIII ст. Вона зберегла й передала до Центрального державного історичного архіву в 1956 році архів свого чоловіка Олександра Грушевського та його брата Михайла Сергійовича Грушевського, видатного історика, літературознавця, академіка АН УРСР і АН СРСР, голови Центральної ради.
Померла Ольга Олександрівна Грушевська 20 травня 1961 року.
Інформація підготовлена на основі відкритих інтернет-джерел
Створено: січень, 2025