14 січня народився Іван Огієнко (Іларіон) 

Плідною виявилась педагогічна діяльність І. Огієнка. Він працював вчителем Київської комерційної школи, доцентом і професором Київського університету. Перший серед викладачів почав у 1917 році читати лекції українською мовою. Протягом 1917-1918 років він пише і видає посібники та підручники для самоосвіти з української мови. Вже як міністр освіти Української Народної Республіки очолив комісію, яка розробила основні правила українського правопису. 1919 року вийшла одна з найвідоміших праць вченого «Українська культура».

Насиченим і плідним був кам'янець-подільський період у житті та діяльності І. Огієнка, куди він приїхав за ухвалою Ради Міністрів УНР (серпень 1918 р.) засновувати Кам'янець-Подільський державний університет і став його першим ректором. 26 грудня 1918 року І. Огієнка призначають на посаду Міністра освіти. У січні 1919 року уряд доручив йому скласти програму свята Соборності України. Він визначив дату свята – 22 січня, яку ми і сьогодні відзначаємо в державі. В цей час він бере активну участь в розробці й проведенні шкільної реформи в Україні.

Влітку 1919 року І. Огієнка призначають міністром віросповідань, але зайнятися виключно проблемами церкви в Україні йому не вдалося. У вересні 1919 року уряд УНР покидає Кам’янець-Подільський, а І. Огієнко залишається Головноуповноваженим УНР на всій вільній Україні. Знаходячись на цій посаді, він організував українське військо, шкільництво, пресу, церкву та ін. Багато разів Головноуповноваженому за його самовіддану працю загрожували смертю поляки, більшовики.

Поразка Національно-визвольних змагань українського народу в 1920 році призвела до еміграції Огієнка. Він живе в Польщі, де з’являються його фундаментальні наукові праці «Український правописний словник», «Історичний словник української мови», «Словник місцевих слів» та ін. У Варшаві протягом багатьох років видає науково-популярні українознавчі щомісячні часописи «Рідна мова» і «Наша культура», викладає у місцевому університеті.

З 1944 року йому довелося жити в Словаччині, Польщі, Австрії, Швейцарії, а з 1947 – в Канаді, де 29 березня 1972 року і закінчилося його життя. Він віддав все своє життя українській культурі та духовності. Він автор багатьох наукових і публіцистичних праць, художніх творів, багато з яких, на жаль, і сьогодні недоступні українському читачеві.    

Іван Огієнко вважав, що жива українська  або староукраїнська мова мусить бути богослужбовою мовою церкви. Тривалий час він займався перекладом Біблії, який до сьогодні є найбільш тиражованим. Як вважають дослідники переклад є кращим з-поміж усіх українських варіантів через близькість до оригіналу, поетичність, простоту та ясність викладу одночасно.

Саме в Канаді професор Іван Огієнко довершив справу  свого життя  ‒ підготовку й друк повного перекладу Біблії українською мовою. 1948 року він подав текст Старого Завіту до Британського і Закордонного Біблійного Товариства на рецензування. В сучасному вигляді Біблія Огієнка побачила світ у Лондоні 1962 року накладом Об’єднаного Біблійного Товариства.

В останні роки ім’я Івана Огієнка, його багата наукова спадщина все активніше повертається в Україну. У Києві та Львові значними накладами перевидані фундаментальні праці вченого – «Українська культура», «Історія українського друкарства», «Історія української літературної мови», «Дохристиянські вірування українського народу», «Життєписи великих українців», «Наука про рідномовні обов’язки» та інші.

У 2003 році у Києві було створено фундацію імені митрополита Іларіона (голова М. С. Тимошик), активно діє Всеукраїнське товариство Івана Огієнка (голова С. Болтівець). На картах міст Житомира, Львова, Кам’янець-Подільського, Брусилова з’явились названі іменем вченого вулиці. У 2000 році ім’я І. Огієнка присвоєно Житомирському училищу культури та мистецтв. У 1998 році встановлено меморіальну дошку на приміщенні гуманітарного корпусу Київського національного університету ім. Т. Г. Шевченка, де навчався і працював І. Огієнко. У Кам'янець-Подільському національному університеті, що має його ім'я, відкрито музей-кімнату вченого. У Брусилівському історичному музеї імені І. Огієнка в 2014 році відкрито нову експозицію, присвячену життю і діяльності видатного земляка. У 2010 році біля будівлі музею був відкритий перший в Україні пам'ятник І. І. Огієнку роботи скульптора А. Бурдейного. На місці, де знаходилась хата І. Огієнка, встановили меморіальну дошку, освятили криницю І. Огієнка, яку нещодавно реставрували, заклали яблуневий сад. Поруч відроджується храм І. Огієнка, у якому його хрестили й де він брав шлюб.

З 1995 року функціонує комітет з присудження премії ім. І. Огієнка за видатні заслуги в галузі літератури, науки, освіти, мистецтва та громадської, політичної і духовної діяльності. Співзасновником премії є товариство Івана Огієнка. Вручення премій щорічно відбувається в Брусилові 23 березня в день пам'яті І. Огієнка.

Інформація підготовлена на основі відкритих інтернет-джерел

Створено: січень, 2025