Український видавець, майстер друкарсько-видавничої справи, підприємець, меценат, просвітник, один з основоположників літографії та виготовлення кольорових ілюстрацій в українському друкарстві Стефан Васильович Кульженко народився 5 січня 1837 року в с. Баришівка Переяславського повіту Полтавської губернії (нині місто у Київській області) в козацькій сім'ї.
Прадід Стефана, котрий мав незаперечний авторитет у своєму середовищі й отримав промовисте прізвисько Царьок, був у депутації козаків, які вирушали в далекий Петербург до Катерини II відстоювати свої права та привілеї. Батько жив з торгівлі вином у Києві, мати померла, коли хлопчик був ще зовсім маленьким.
Три роки юнак навчався в духовному училищі при Софійському соборі. В 11 років він став учнем у київській книжковій крамниці і типолітографії угорця І. Вальтера. Через кілька років внаслідок банкрутства Вальтера Стефан Васильович працював у різних київських друкарнях. Був друкарем у Гаммершмідта, керував друкарнею відомого історика Сементовського, котрий видавав журнал «Киевские достопримечательности и древности».
Врешті-решт С. В. Кульженко став управителем типографією І. Давиденка, найбільш передової на той час у Києві. У 1862 р. С. В. Кульженко разом з одним з другом В. Давиденком узяв підприємство в оренду, а з 1873 р. став його одноосібним орендарем.
Стефан Кульженко здійснив справжній прорив, створивши в Києві потужний поліграфічний центр воістину європейського рівня.Наприкінці 1875 р. С. Кульженко відкрив власний магазин на Хрещатику, а у 1880 р. стає до ладу нова друкарня Кульженка, яка була обладнана п'ятьма великими верстатами швидкого друку, які приводилися в дію паровими двигунами, а також 4 малими друкарськими пресами та 3 літографічними верстатами. У 1887 р. у ній працювали 85 осіб, на початку XX ст. – 220, а у 1905 р. – 300.
Поліграфічний комплекс Кульженка об'єднував власне друкарню, дві словолитні, літографію, стереотипію, фототипію, гальванопластикову майстерню. Одним із перших в Україні він застосував спосіб плоского друку ‒ літографію. Друкарня Кульженка була однією із шести найбільших друкарень Києва, які впродовж кількох десятиліть виробляли разом 50% усієї друкарської продукції. Загальна кількість видань друкарні Кульженка – понад 1000 назв.
Сьогодні видання Стефана Васильовича Кульженка є раритетами та віднесені до категорії рідкісної книги. Серед них «Собор Святого і рівноапостольного князя Володимира в Києві», «Київ тепер і колись» та ін. Загалом на підприємствах С. Кульженка було випущено у світ понад 1 тис. назв книг.
У його друкарні видавалися також газети «Заря», «Киевское слово», «Киевская газета». Помітним явищем не тільки для України були журнали «Земледелие», «Инженер» та «Известия Политехнического института».
Бувши одним з перших, хто освоїв друк кольорових фотоілюстрацій, Стефан Кульженко на найкращому для свого часу рівні випускав найскладніші видання, деякі з них навіть сьогодні викликають у фахівців захоплення своєю якістю.
Найкращим і найвідомішим є книга І. Александровського «Собор св. Владимира в Киеве» (1898) у вигляді давньоруського рукопису та не менш довершена книга М. Захарченка «Киев теперь и прежде» (1888), яка містить докладний опис міста зі 105 ілюстраціями в тексті й окремими фотоілюстраціями на вкладках.
Разом з І. Чоколовим, Г. Фронцкевичем і К. Милевським Стефан Кульженко ініціював створення і став співзасновником Художньо-ремісничої навчальної майстерні друкарської справи Міністерства торгівлі й промисловості з 3-річним курсом навчання для дітей 12-16 років (відкрита 2 листопада 1903), деякий час викладав там історію книговидавничої справи. При друкарні відкрив загальноосвітню школу для дорослих. Створив при друкарні хор, в якому співав разом з своїми робітниками (керували хором найкращі професійні диригенти Києва).
Помер Стефан Васильович Кульженко 29 січня 1906 року в Києві.
Інформація підготовлена на основі відкритих інтернет-джерел
Оновлено: січень, 2025