Embedded Files
Український поет, письменник і перекладач Микола Шпак (справжнє ім'я Микола Іполітович Шпаківський) народився 23 лютого 1909 року в селі Липки Житомирської області в багатодітній селянській родині. Батько поета був незаможним садівником, мати займалася господарством. Рід Шпаківських мав давнє шляхетське походження і належав до герба Одинець.
Закінчивши Липківську школу у 1926 році, вступив до Київської художньо-індустріальної школи (відділ малярства), в якій навчався два роки. Далі продовжив освіту в сільськогосподарському та педагогічному інститутах. Ще навчаючись в інституті, працював редактором літературної сторінки газети «Молодий більшовик», був відповідальним секретарем журналу «Темпи».
В 1930 році переїздить до Харкова на постійну роботу в одну з редакцій. З 1931 по 1932 перебував у лавах Червоної армії, готував до друку свою першу поетичну збірку «Наркому рапорт», яка вийшла у 1933 році в Харкові. Певний час підробляв вантажником. 1933 року перебував у Запоріжжі, співпрацюючи з газетою «Червоне Запоріжжя». 1934 року став членом Спілки письменників України, переїхав до Києва і повністю віддався літературній діяльності.
У 1933-1934 рр. виходять збірки його поезій «В дорозі», «Моя любов», «Багатство», «Сила земна». На початку 1941 р. поет підготував книгу вибраних поезій «Жита красуються», але вийшла вона лише після війни. Його герої – люди села, молодь, труд для яких став сенсом життя.
Доробок Миколи Шпака у дитячій літературі: «Казка про горе, потоплене в морі», «Сон Захарка», «Казка про лютого царя і мудру вдову». Крім віршів та казок писав поеми. Пробував перо також у прозовому жанрі та вдосконалив власну художню стилістику у царині художнього перекладу (перекладав твори В. Маяковського, М. Огарьова, О. Полєжаєва, К. Хетагурова, М. Некрасова та інших, народні пісні).
Весною 1942 року стався провал попільнянської підпільної організації, почалися арешти та страти в селі Липки. Партизани на чолі зі своїм керівником з боєм відійшли в ліси. Микола Шпак більше не мав змогу перебувати в рідному селі, тому разом з невеликою групою вирушив до окупованого Києва, де сподівався на встановлення зв'язку з місцевим підпіллям, прагнув дістати обладнання для друку агітаційних листівок. Проте йому це не вдалося. 19 липня 1942 Миколу Шпака та його товариша Петра Радченка було заарештовано. Поета стратили в катівнях гестапо, місце його поховання невідоме. Миколу Шпака посмертно було нагороджено медаллю «За оборону Києва».
Після смерті письменника його вибрані твори виходили у таких виданнях: «Поезії» (1946), «Вибрані поезії» (1950, 1952, 1956, 1967, 1989, 2009), «Казки» (1955, 1980), друкувалися в різних часописах.
За високу поетичну майстерність та активну партизанську боротьбу проти фашизму в роки Другої світової війни Миколі Шпаку (посмертно) була присуджена Міжнародна премія ім. С. С. Гулака-Артемовського (1997).
Інформація підготовлена на основі відкритих інтернет-джерел
Оновлено: лютий, 2025
Page updated
Google Sites
Report abuse