Український поет, прозаїк, драматург, літературний критик, перекладач, пісняр Микола Іванович Братан народився 1 січня 1935 року в родині сільського механізатора в селі Семенівка на Херсонщині (на той час ‒ Одеська область). Хоча офіційною датою народження Миколи Івановича вважається 1 січня 1935 року, насправді він народився на свято Миколая – 19 грудня 1934 року, і свій день народження завжди святкував саме в цей день. Закінчив Бериславське педагогічне училище, філологічний факультет Одеського державного університету. Працював у районних газетах, на обласному телебаченні, займався викладацькою діяльністю.
З-під пера Миколи Братана вийшли друком романи, десятки поетичних збірок, сотні пісень та експромтів, літературознавчі розвідки, понад 20 драматичних поем та комедій, чотири з яких присвячені Т. Г. Шевченку. Окремі нариси присвятив життю і творчості О. Гончара («Сила любові», «І краса, і держава»).
Дебютував Микола Іванович у 1961 році збіркою віршів «Смаглява Таврія». Згодом побачили світ поетичні книжки: «Луни» (1964), «Я ‒ Сиваш» (1978), «Степові люди» (1979), «П’ята група крові» (гумор, сатира, 1999), «Царина» (1999), «Дожинок» (2004), «Семенівське шосе» (2007) та ін.
Автор романів: «Бережина» (1985), «Перепелина ніч» (1988) «Танго над лиманом» (2001), «Далі буде» (2006), «Голодна кров» (роман у новелах, 2008).
В останні роки життя поет звернувся до наймолодших читачів – вийшло друком близько 10 збірок творів для дітей: «Парасолька йде по місту» (2000), «Каченя шукає маму» (2006), «Футбол з парасолькою» (2008) та ін. Багато поезій Миколи Братана було покладено на музику різними композиторами, серед яких: «Зароди, наша ниво» (муз. В. Телюка), «Ромашкова стежина» (муз. Є. Сівцова),«Листопад переходить дорогу» (муз. В. Другальова) та ін.
Микола Братан переклав українською мовою вірші карачаєво-черкеських, чеченських та інгуських авторів, вірші з російської та білоруської мов, єврейських, болгарських та угорських поетів. Видав книгу поетичних перекладів «Гостина» (2003). Микола Іванович займався громадською діяльністю, активно популяризував рідну мову і культуру.
Впродовж 35 років (1971-2006) він очолював Херсонську обласну організацію Національної спілки письменників України (членом якої став 1967 року) і вісім років ‒ Херсонське обласне обʼєднання Всеукраїнського товариства «Просвіта» ім. Т. Шевченка. У 2004 році Миколі Братану надано почесне звання «Заслужений діяч мистецтв України». Нагороджений орденом «Знак пошани». Лауреат літературної премії ім. А. Малишка, обласної літературної премії ім. М. Куліша.
Микола Іванович Братан пішов з життя 13 березня 2010 року.
Інформація підготовлена на основі відкритих інтернет-джерел
Створено: січень, 2025