Український письменник, поет, літературознавець, перекладач, педагог, лауреат Національної премії України імені Тараса Шевченка Леонід Миколайович Вишеславський народився 18 березня 1914 року в місті Києві в родині інженера. Дитинство пройшло в Миколаєві.
З 1922 року навчався в Харкові ‒ спочатку в електротехнічному інституті, потім на біологічному факультеті університету. У 1938 році закінчив філологічний факультет Київського університету. У Харкові, де проходила юність поета, у студії ударників, покликаних до літератури, поет-початківець вперше зустрічається з П. Тичиною, М. Бажаном, В. Сосюрою, М. Рильським. Перші вірші було опубліковано в 1933 році в московському журналі «Молодая гвардия», а перша книга віршів «Здраствуй, Сонце» вийшла у Києві в 1936 році.
У роки Другої світової війни Леонід Вишеславський був кореспондентом військової газети «Защитник Родины», а потім газети «За нашу победу» на одному з Українських фронтів. Його нагороджено бойовими орденами та медалями.
Леонід Миколайович член Національної спілки письменників України з 1939 року.
За весь час творчої діяльності видав понад 60 книг віршів, прози та перекладів. Джерела творчої біографії Леоніда Вишеславського глибоко пов`язані з Україною, її людьми, культурою, поезією, природою. Не випадково великий і значний розділ вибраних творів названо «Пісні з Дніпра». Робота над перекладами класиків і сучасних українських радянських поетів ‒ це безпосередній дотик до джерела української поезії. Леоніду Вишеславському належать переклади російською мовою віршів Т. Шевченка, И. Франка, Лесі Українки, для яких характерна точність і дбайливе відношення до оригіналу, глибока проникливість його духом та настроєм. Не менш цікаві в його перекладах вірші П. Тичини, М. Рильського, М. Доленго.
Твори Л. М. Вишеславського перекладалися польською, німецькою, французькою та іншими мовами.
За двотомник віршів «Основа» (1974) і збірку «Поезії» (1974) нагороджений премією ім. П. Г. Тичини «Чуття великої родини» (1975), за збірку «Близька зоря» (1983) – Державної премії УРСР ім. Т. Г. Шевченка.
Велике місце у творчості поета займає рідне місто Миколаїв, природа Корабельного краю, миколаївці. У 2000 вийшла книга віршів про рідне місто «Николаевская колыбель».
Помер Л. Вишеславський у 2003 році в Києві.
У 2007 році його нащадками ‒ донькою Іриною Вишеславською та онуком Глібом Вишеславським, поетами ‒ Дмитром Бураго, Петром Осадчуком була заснована Літературна премія імені Леоніда Вишеславського «Планета поета». Назва премії пов'язана з малою планетою, відкритою у 1979 році та названа на честь поета – «Вишеславія». Присуджується щороку за досягнення у філософській ліриці в номінаціях – «Українська мова». До складу журі входять засновники премії та лауреати попередніх років. Крім лауреатів у жанрі поезії, визначаються дипломанти за літературознавчі розвідки, спогади, переклади.
Інформація підготовлена на основі відкритих інтернет-джерел
Оновлено: березень, 2025