Embedded Files
Народна артистка України, співачка, бандуристка, авторка пісень, педагогиня, композиторка Галина Іванівна Менкуш народилася 22 листопада 1944 року у Львові в родині активних борців за волю України, членів УПА, багатолітніх підпільників.
Навчалася в спеціалізованій музичній школі-інтернаті ім. С. Крушельницької. У 1962 році закінчила Львівську спеціальну музичну школу-інтернат ім. Соломії Крушельницької, у 1967 – Львівську державну консерваторію ім. М. Лисенка по класу бандури В.Герасименка. Гармонію і теорію музики вивчала у композитора А.Кос-Анатольського. Отримала кваліфікацію концертного виконавця, педагога і диригента. Концертну діяльність розпочала солісткою Укрконцерту в Києві. Невдовзі взяла участь в Українському республіканському конкурсі молодих виконавців і завоювала на ньому 1-шу премію та звання лауреата конкурсу (1969).
У 1969-1974 роках Галина Іванівна успішно працювала солісткою Державного заслуженого академічного Українського народного хору ім. Г. Верьовки, у 1974-1991 рр. – солісткою Київської філармонії, а в 90-х роках почався новий етап у її діяльності. Галина Менкуш звертається до педагогічної праці: стає викладачем Київської державної консерваторії ім. П.Чайковського (1992-1996 рр.), доцентом Київського університету культури (з 1994 p.), педагогом по класу бандури Київської дитячої академії мистецтв з 1996 року.
В репертуарі Галини Менкуш були українські народні пісні, аранжування творів для бандури, пісні на вірші українських поетів, інструментальні композиції, твори Баха, Бетховена, Лисенка, Равеля, Скарлатті та інших. А ще – десятки кобзарських дум. Галина Менкуш входить до сотні найвидатніших українців ХХ століття.
Концертну діяльність розпочала солісткою Укрконцерту в Києві. Була солісткою Українського народного хору ім. Г. Верьовки, а потім майже 20 років – солісткою Київської філармонії, викладачкою Національної музичної академії України і Київської дитячої академії мистецтва.
Вона багато гастролювала світом, презентуючи українське мистецтво.
У 1981 р. разом з видатною мисткинею Неонілою Крюковою, Галина Менкуш підготувала моновиставу «Маруся Чурай» на текст забороненої тоді поеми Ліни Костенко. За тиждень до прем’єри директор столичної філармонії наказав перенести захід до приміщення Будинку культури заводу «Арсенал». Прем'єра «Марусі Чурай» відбулася. Був аншлаг. У Колонному залі філармонії моновистава прозвучала у 1987 р., коли Ліну Костенко висунули на здобуття Шевченківської премії.
Галина Іванівна Менкуш озвучила музичні епізоди до фільму «Пропала грамота». У фільмі використано також її авторську «Колискову», відомою під назвою «Гой-да, гой-да, гой» у виконанні Ніни Матвієнко. За часів незалежності на «Колискову» було знято мультфільм, який потрапив до числа найкращих колискових світу.
Галина Менкуш – авторка багатьох пісень на тексти сучасних українських поетів.
У 1995 році Галині Менкуш надано почесне звання заслуженої артистки України, а у 2002 році – Народної артистки України. І це визнання на державному рівні її великого внеску у кобзарську справу, безперечно, давно назріло. Адже її творче життя, сповнене любові до рідної пісні, поезії, музики та передусім народних дум та української культури в цілому, тісно пов’язане з активною пропагандою художніх скарбів національної музичної спадщини і сучасної композиторської творчості, давно користувалось і користується досі незмінною повагою в широких колах патріотично настроєних представників української інтелігенції (особливо літераторів та поетів), а її глибоко емоційний спів завжди знаходив щирий відгук в серцях чисельних слухачів, людей різного віку і різних національностей та української діаспори в закордонних державах.
Ім'я Галини Іванівни Менкуш викарбоване золотими літерами в історії української культури другої половини XX століття.
Інформація підготовлена на основі відкритих інтернет-джерел
Page updated
Google Sites
Report abuse