10 червня  народився Микита Михейович Шумило

Український письменник, перекладач Микита Михейович Шумило народився 10 червня 1903 р. у селі Михайлівці на Черкащині, в селянській родині. Навчався у Черкаському педагогічному технікумі, згодом заочно закінчив три курси Харківського інституту соціального виховання. Протягом десяти років вчителював у сільських школах на Черкащині та в Харкові. У 1939 р. закінчив сценарний факультет Всесоюзного державного інституту кінематографії.

У роки Другої світової війни був воєнним кореспондентом газет «Крылья Родины» та «Боевой товарищ» Під час боїв на Одері дістав тяжке поранення. Нагороджений орденами та медалями. У повоєнні роки працював заступником редактора «Літературної газети».

Микита Шумило – автор численних книг прози та нарисів, найвідоміші з яких ‒ «Голубий зеніт», «Щедрі серцем»; повісті «Прокурор республіки» та «Я твій брат»; збірка оповідань для дітей «Де ти, моя чаєчко?» та «Пам'ятливий горобчик»; літературно-критичний нарис «Олесь Гончар».

Багато працював як перекладач. Переклав українською мовою російські повісті Т. Шевченка «Княгиня» і «Музикант», роман М. Старицького «Останні орли», роман В. Некрасова «В окопах Сталінграда» та інші.

За його сценаріями на Київській кіностудії було знято художній фільм «Якщо любиш», а на «Укркінохроніці» ‒ стрічки «Пісня про Україну» та «Біля Диканьки». Відомі прекрасні есе Микити Шумила, присвячені творчості Т. Шевченка, В. Стефаника, С. Васильченка, А. Тесленка, П. Тичини, Ю. Яновського та багатьох інших українських письменників. Одна з кращих його публікацій присвячена Ліні Костенко.

Микита Шумило помер 8 березня 1982 р. в Києві.

Інформація підготовлена на основі відкритих інтернет-джерел