2  серпня народився Богдан Іванович Мельничук

У 2010-2014 роках ‒ головний науковий редактор комунального підприємства «Тернопільський обласний інформаційно-туристичний краєзнавчий центр», відповідальний секретар редакційної колегії 3-томного енциклопедичного видання «Тернопільщина. Історія міст і сіл». Від серпня 2016 очолює Громадську раду з відзначення Всеукраїнською літературно-мистецькою премією ім. Братів Лепких.

Видав 43 своїх книг драматургії, прози й поезії, у т. ч. «Вибрані новели» (1999), збірники новел «Професор і бичок Бамбурка» (2002), «Скрипка від старого» (2004), «Яр» (2007), «Портрет зблизька в різних інтер’єрах» (2012), двотомник вибраних новел «Суд без суду» та «Зек, вождь і Гарсіа Лорка» (2010), повість «Роксоляна, декан і жлоби» (спільно з Н. Фіалко), документальну повість «Соломія Крушельницька» (обидві – 2011) роман «Кохання до нестями» (2013, спільно з С. Львівською); збірки віршів із паралельним перекладом  мовою есперанто «Крапелини-плюс», «Нові крапелини» (обидві – 2002), а також «Ваша Пресвітлосте, Дамо...» (2005), «Марії» (2006), «Таїна кохання» (2007), «Слова від серця» в 2-х т. (2012), збірники п’єс «Актор і блазні» (2009), «Довга дорога в короткий день», «Реквієм для кларнета без оркестру» (обидва – 2010), «Кава на лезі шаблі» (2011) збірники різножанрових власних текстів, перекладів поезій з різних мов, матеріалів про    Б. Мельничука та перекладів російською мовою його віршів «Дорога до себе» (2012), «Приліт голуба» (2013), й ін.

Богдан Іванович Мельничук ‒ автор і співавтор 40 краєзнавчих книжок,  у т. ч. «Тернопіль. Що? Де? Як?» (1989), «Біль і пам'ять Молоткова» (1990), «Тарас Шевченко на Тернопільщині» (1990, 1998, 2007), «Шляхами Богдана Хмельницького на Тернопільщині» (1991, 2008), «За рідний край, за нарід свій...» (1993), «Шляхами стрілецької слави» (1995), «Симон Петлюра і Тернопільщина» (2009), «Великий українець із Тернопілля. Ярослав Стецько. Життєвий шлях Провідника ОУН» (2010), «Вірна дочка України. Слава Стецько: життєпис у боротьбі», «Іван Франко і Тернопільщина», «Від Маківки до Стрипи» (всі –  2011).

Богдан Мельничук – автор сотень статей, нарисів, рецензій та інших публікацій у ЗМІ. Укладач і редактор більш як 500 книжок, у т. ч. творів Б. Андрушківа, С. Балея, Олександра та Богдана  Барвінських, В. Будзиновського, В. Вихруща, О. Назарука, М. Стахіва.

Понад 100 пісень на тексти Б. Мельничука і музику І. Андрухова, М. Болотного, О. Бурміцького. В. Войнарського, А. Горчинського, Я. Горішнього, Я. Злонкевича, О. Зозулі, Ю. Кіцили, Б. Климчука, А. Мельника, Л. Міллера, І. Николайчука, М. Облещука, Ю. Паславського, Л. Попернацького, І. Федірка й інших композиторів видано збірниками «Сад любові» (2009), «Сад любові-2» (2010).

Їх співають Б. Бекесевич, Л. Бутенко, В. Вермінський, І. Вовчак, Н. Гаврилюк, А. Гамбаль, С. Ґіґа, Л. Горлицька, С. Дерій, М. Довгальов, Є. Квас, І. Ракочий, В. Свирид, О. Смик, А. Стахнік, В. та М. Теслі, Ю. Шевчук й інші виконавці.

Пісенні твори на слова Б. Мельничука відзначені на фестивалях і конкурсах «Пісенний вернісаж» (м. Київ; 2009, 2010, 2011), «Червона калина» (м. Тернопіль; 2009, 2010, 2011, 2013), «Мелодії Підкаменя» (Львівська обл.; 2010, 2011, 2013), «Ліра Гіппократа» (м. Київ; 2010), «Українська родина» (м. Київ; 2010).

У театрах України (Тернопільському академічному обласному імені Тараса Шевченка, Львівському обласному академічному музично-драматичному театрі імені Юрія Дрогобича, Коломийському імені Івана Озаркевича, Рівненському драматичному, Тернопільському театрі актора і ляльки, Івано-Франківському театрі ляльок імені Марійки Підгірянки, народних театрах: Копичинецькому імені Богдана Лепкого, Озернянському Зборівського району, «Дивосвіт» Тернопільської ЗОШ № 22 та інших) поставлено 32 п'єси й інсценізації Б. Мельничука.

З 2008 року Богдан Іванович Мельничук є Заслуженим  діячем мистецтв України (2008).

Митець є лауреатом:

• всеукраїнських літературно-мистецьких премій ім. Іванни Блажкевич (1994), братів Богдана і Левка Лепких (2000), Уласа Самчука (2002);

• літературної премії ім. Ірини Вільде (2008, м. Львів);

• міжнародних премій  ‒ літературної «Сад божественних пісень» ім. Григорія Сковороди (2010), україністики фонду Воляників-Швабінських при фундації УВУ (США, 2011); обласних премій від Олександра Смика “Державницька позиція” (2009), ім. Станіслава Дністрянського (2003) та в галузі культури (номінація “публіцистика”, ім. Ярослава Стецька (2011).

Богдан Мельничук ‒ дипломант «Коронації слова-2012» у номінації «П’єси для дітей» за твір «На галявині та в підземеллі, або Пригоди ґномика Чарлі» (спільно з Г. Шулим), дипломант і спеціальна відзнака «Коронації слова-2013» у номінаціях «П’єси для дітей» («Чотири чарівні перлини»; спільно з Г. Шулим) та «Пісенна лірика для дітей» («Молитва за сім’ю»).

Письменник нагороджений медалями: «Будівничий України» Всеукраїнського товариства «Просвіта» імені Тараса Шевченка (2008); Святих Кирила і Мефодія УПЦ КП (2010); лицарський орден «Іван Сірко» III ступеня Українського Вільного Козацтва (2012); Золота медаль української журналістики (2014).

Інформація підготовлена на основі відкритих інтернет-джерел

Створено: липень, 2025