1 квітня  народився Микола Васильович Гоголь

Український прозаїк, драматург, поет, критик, публіцист Микола Васильович Гоголь народився 1 квітня (20 березня) 1809 року в селі Великі Сорочинці на Полтавщині. Походив зі старовинного шляхетного козацького роду. Одним із найяскравіших його представників був Євстафій, або Остап, Гоголь, який у другій половині XVII століття був наказним гетьманом Правобережної України. 

Дитинство письменника минуло в с. Василівці (нині Гоголеве) в маєтку батьків. Мати Гоголя вважалася першою красунею Полтавщини, була видана заміж у 14 років за батька письменника, на той час удвічі від неї старшого. Дитячі роки Гоголя пройшли в батьківському маєтку, в селі Василівці (раніше ‒ Яновщина, нині ‒ Гоголеве Шишацького району). Вихованням хлопця здебільшого займалася бабуся – Тетяна Семенівна, яка змалку заклала йому любов до рідного слова і пісні. Під її впливом юний Гоголь захопився збиранням українських народних пісень, прислів'їв та приказок, лексичного матеріалу для створення українсько-російського словника.

З 1818 по 1819 р. навчався в Полтавському повітовому училищі, а з 1821 по 1828 р. ‒ у Ніжинській гімназії вищих наук. Перевага у цьому навчальному закладі надавалася гуманітарній освіті, тому багато гімназистів виявляли інтерес до літератури та театру. Серед них був і Гоголь – він блискуче грав на сцені гімназичного театру, писав свої перші літературні твори, і деякі з них публікував у рукописних журналах та альманахах. Саме тоді він почав мріяти про серйозну літературну діяльність.

Гоголь у дитинстві не демонстрував успіхів у навчанні. «Туп, слаб, резов», ‒ так характеризували Гоголя його вчителі з училища. Досить посередньо писав Гоголь й шкільні твори. Реалізовувався юнак здебільшого як актор у театрі ліцею і проявляв себе яскраво! Акторські здібності молодого Гоголя дозволяли не помічати його негарних рис, невеликого зросту, сором'язливості. Це не завадило Гоголю-ліцеїсту опанувати студентську сцену. З неї він викликав сміх не зовнішнім виглядом, а гострим слівцем і чудовою акторською грою. Та, понад усе він мріяв стати великою, значною, видатною особистістю. Пошук своєї особливої місії в житті поступово приводить його в літературу.

Микола Гоголь написав близько 30 творів. Робота над багатьма з них не припинялася навіть після того, як їх було надруковано.

У 1828 році Микола Гоголь переїжджає до Петербурга. Там у 1829 р. він публікує свій перший твір ‒ поему «Ганц Кюхельгартен». Дебют письменника – поема «Ганц Кюхельгартен», не отримала схвалення критиків. У розпачі молодий Гоголь викупив усі примірники книги та спалив їх! Гоголь міг безжально знищити написане ним, якщо робота здавалася йому невдалою.

Через рік у журналі «Отечественные записки» з’являється повість «Басаврюк, або Вечір проти Івана Купала», перша з циклу «Вечори на хуторі біля Диканьки».

Микола Гоголь був дуже сором’язливим. Як тільки у компанії з’являлася незнайома людина, то одразу виходив із кімнати. Він ніяковів у товаристві з незнайомцями. Однак це не завадило йому подорожувати Європою і навіть відвідати Єрусалим  як паломник. Романтична спрямованість, опоетизованість життя надавали творам Миколи Гоголя особливого колориту. Туга за батьківщиною, за мальовничою Україною, змусила Миколу Гоголя наприкінці 1833 року клопотатися про місце професора історії в Київському університеті св. Володимира. Одночасно з педагогічною роботою і працями з історії він пише повісті, які склали збірники «Миргород» і «Арабески».

З 1834 р. Микола Гоголь працював на кафедрі історії у Петербурзькому університеті, однак розчарувавшись у професурі, через рік подав у відставку й із головою поринув у літературу. Перед написанням «Тараса Бульби» Микола Гоголь три місяці гостював на Волині, яку згодом там і змалював.

У червні 1836 року Микола Гоголь їде до Німеччини, а кінець літа та осінь проводить у Швейцарії.

У 1842 році з'являється друком знаменита поема-роман «Мертві душі». До певної міри Гоголь був перфекціоністом – людиною, яка в усьому прагнула досягти максимальної досконалості. У літературній діяльності він ніби керувався настановою: «Спалити те, що має хиби й розпочати знову, у ліпший спосіб». Кожного разу при цьому письменник ніби знищував частинку самого себе. За 9 днів до смерті письменник спалив усі папери зі свого портфеля (а разом з ними й другий том «Мертвих душ») й провів ніч у сльозах й молитві.

Останні роки життя письменника сповнені драматичних пошуків себе в Істині. Прямим підтвердженням тому було видання «Вибраних місць з листування з друзями» (1847 р.). У 1848 році письменник повертається на батьківщину, посилено працює над другим томом «Мертвих душ», але незадовго перед смертю спалює рукопис.

Тяжка хвороба обірвала життя неповторного майстра слова 4 березня (21 лютого) 1852 року.

Микола Васильович Гоголь – блискучий майстер сатири й гумору. Іронію він використовує для змалювання негативних рис своїх героїв та недосконалості навколишньої дійсності. Письменник забезпечив собі місце у пантеоні світових класиків і як визначний мислитель, публіцист, духовний сподвижник.

Ім'ям Миколи Гоголя названо вулиці, навчальні заклади та бібліотеки у багатьох містах України, Росії та інших країн.

На честь Гоголя названий кратер на планеті Меркурій, випущено кілька марок та пам'ятних монет. Понад 15 пам'ятників письменнику споруджено в різних містах світу.

На Полтавщині створено національний музей-заповідник Миколи Гоголя – що є частиною туристично-рекреаційного кластера «Гоголівські місця на Полтавщині» і Всеукраїнського туристичного маршруту «Гоголівські місця на Україні». У 1929 році був заснований Великосорочинський літературно-меморіальний музей Миколи Васильовича Гоголя.

Твори Гоголя багаторазово екранізувалися. Його твори використані кількома композиторами при створенні опер та балетів. Крім цього, Гоголь був персонажем кількох фільмів та інших художніх творів. В Україні проводиться щорічний мультидисциплінарний фестиваль сучасного мистецтва ГОГОЛЬFEST, названий на честь письменника. Прізвище письменника відбилося в назві музичної групи Gogol Bordello, лідер якої, Євген Гудзь, є вихідцем з України. Зображення Гоголя та героїв його творів можна зустріти на поштових марках і монетах.

Інформація підготовлена на основі відкритих інтернет-джерел.