17 жовтня відзначається Міжнародний день боротьби з бідністю (Міжнародний день боротьби за ліквідацію злиднів), який був запроваджений за ініціативою неурядових організацій 1992 року Генеральною Асамблеєю ООН. Метою проведення цього дня є підвищення усвідомлення необхідності боротися за ліквідацію бідності та злиднів у всіх країнах, особливо в тих, що розвиваються, – необхідності, що набуває першочергового значення.
У міжнародній практиці бідність – це неможливість внаслідок нестачі коштів підтримувати спосіб життя, притаманний конкретному суспільству в конкретний етап часу. Забезпечення права на захист від бідності також є одним із головних напрямів Європейської соціальної хартії (переглянутої), що ратифікована Верховною Радою України у 2006 році. 16 березня 2016 р. Кабінетом Міністрів України затверджено Стратегію подолання бідності. Бідність можна розглядати як абсолютну величину, тобто як величину доходу особи, так і відносну величину – співвідношення із купівельною спроможністю населення. Як абсолютну величину бідність в Україні можна розглядати як співвідношення до прожиткового мінімуму.
Три десятиліття прогресу у скороченні бідності стерли пандемія Covid-19 та вторгнення Росії в Україну, за даними Світового банку, який попередив, що глобальна мета викорінення бідності до 2030 року нині недосяжна. Міжнародний день боротьби з бідністю загострює увагу на зростанні бідності в Україні, спричиненому повномасштабним вторгненням росії. Війна призвела до значних соціальних та економічних наслідків, загостривши проблеми, пов'язані з бідністю, і зробивши цей день особливо актуальним для України. Для багатьох українців війна призвела до втрати житла, роботи та засобів до існування, значно посиливши загальний рівень бідності. Особливо це впливає на найменш захищені верстви населення, включаючи внутрішньо переміщених осіб, багатодітні сім'ї, людей з інвалідністю та пенсіонерів. Посилення бідності призводить до загострення соціальних проблем, таких як зростання нерівності та соціальної напруги.
Через повномасштабне вторгнення росії за межею бідності в Україні опинилися на вісім мільйонів людей більше, ніж до початку війни. Країна відкинута на 15 років назад у досягненні своїх цілей щодо скорочення рівня бідності.
За даними Центру економічної стратегії, станом на червень 2025 року понад 25% українців змушені економити на їжі. Це означає, що кожен четвертий українець обмежує себе у базовій потребі − доступі до якісного харчування. Це не просто статистика, це тривожний сигнал про те, що зниження офіційного рівня безробіття до 12% − найнижчого з початку повномасштабного вторгнення − не вирішує проблему бідності. Українці повертаються до роботи, але реальні доходи залишаються низькими через високу інфляцію (15,9% у травні 2025 року), зростання цін на продукти (фрукти − +17,6%, м’ясо − +5,4%, риба − +1,4%, за даними Держстату) та структурні проблеми економіки.
Аналітики наголошують, що зростання рівня бідності буде ще більшим від прогнозованого, якщо уряди та інституції в усьому світі не зможуть надати Україні достатнього фінансування для поповнення невоєнного бюджетного дефіциту України, який є великим і невпинно зростає.
Для боротьби з бідністю й нерівністю Світовий банк закликає уряди діяти швидко за трьома напрямками: віддавати перевагу цільовим грошовим трансфертам, а не широким субсидіям, витрачати зараз на довгострокове зростання, а також збільшити внутрішній дохід, не завдаючи шкоди бідним. Підтримка України під час війни дасть змогу запобігти подальшому погіршенню рівня життя й наслідків бідності українців.
Будьте уважні до тих, хто вас оточує, не будьте байдужими та пам’ятайте зробити добре діло – не складно, складно – жити, коли ти його не зробив!
Інформацію підготовлено на основі відкритих інтернет-джерел
Оновлено: жовтень, 2025