Масниця (Масляна) ‒ одне з найколоритніших та найулюбленіших свят в Україні, що сповіщає про наближення весни та прощання із зимою. Хоча Масниця і передує Великому посту та пов’язана з церковним календарем, вона не є суто релігійним святом. Її коріння лежить у дохристиянських віруваннях, а основні обряди та традиції мають народний, світський характер. Церква прийняла Масницю, адаптувавши її під свої потреби, але не нав’язала їй нового релігійного змісту.
Головний акцент Масниці ‒ це проводи зими, радість, гуляння та смачна їжа, а не релігійні обряди чи молитви. Звісно, для вірян Сиропусний тиждень має духовне значення як підготовка до посту, але для більшості українців Масниця ‒ це насамперед веселе народне свято.
Прощена неділя ‒ це завершальний день Масного тижня, який передує Великому посту. У цей день, вже за християнською традицією, віряни просять пробачення один в одного за всі образи та гріхи, щоб вступити у Великий піст з чистим серцем. Традиційно в Прощену неділю заведено ходити в гості до рідних та близьких, просити вибачення та прощати образи. Цей день наповнений атмосферою примирення, духовного очищення.
У Прощену неділю зазвичай кажуть: «Пробач мені», а у відповідь відповідають: «Я пробачаю, і Бог пробачить» або «Бог пробачить, і я пробачаю». Цього дня рекомендують провести час із рідними та друзями, не лише просячи вибачення, а й щиро відпускаючи образи.
В останній день Масниці спалюють опудало зими ‒ один з найяскравіших та найсимволічніших обрядів Масниці. Це опудало у різних регіонах України називають по-різному: Марена, Коструб, Соломаха тощо. Воно виготовлене з соломи та одягнене у старий одяг, символізує зиму, холод та все відмерле. Опудало урочисто спалюють на вогнищі, проводжаючи зиму та закликаючи весну, тепло та нове життя.
Інформація підготовлена на основі відкритих інтернет-джерел
Оновлено: лютий, 2025