11 березня народився Володимир Липський

В одній із праць Володимир Іполитович згадував, що пройшов пішки Кавказом близько 10 тис. верст. Підсумком цих досліджень стала праця В. І. Липського «Флора Кавказа...». На той час це було найповніше зведенням із флори Кавказу. Свого значення ця праця не втратила і тепер. Неоціненний внесок зробив український вчений і в дослідження флори Середньої Азії. Його праця «Флора Средней Азии» використовується багатьма науковцями як першоджерело. Володимир Липський – один із небагатьох природодослідників, який побував на всіх континентах земної кулі, крім Австралії та Антарктиди. Він один із перших описав флору Індонезії, Тунісу, Алжиру та Середньої Азії. В Україні вчений дослідив рослинність сухого лиману на півдні, мінеральні радіаційні джерела на Житомирщині, водорості Чорного моря. На початку 1894 р. Володимир Липський переїхав до Петербурга і майже чверть століття віддав найстарішій науковій установі – Петербурзькому ботанічному саду, де був бібліотекарем, охоронцем, головним ботаніком. Саме тут розкрився його талант флориста-систематика, геоботаніка, невтомного мандрівника. Він дав повну характеристику рослин Петербурзького ботанічного саду, підготував путівник для відвідувачів, а також написав його історію «С.-Петербургский ботанический сад за 200 лет его существования, 1713-1913 гг.», видану у 1913 – 1915 рр. Ця праця вимагала великої ерудиції та працьовитості автора. За неї В. І. Липському Російською Академією наук 1917 р. була присуджена Премія ім. М. М. Ахматова.

У вирі революційних подій Володимир Липський повертається з Петрограда на рідну Україну. Майже увесь 1918 рік живе в Житомирі, але весь час навідується до Києва, спілкується з В. І. Вернадським, П. А. Тутковським, А. Ю. Кримським та іншими вченими з питання створення національної академії наук, у 1919 році Володимир Липський обирається академіком ВУАН (Всеукраїнської Академії наук), у 1921-1922 роках – віцепрезидентом Академії наук.

У період становлення та зміцнення Української академії наук учений своїми знаннями прислужився справі організації науки в Україні. Окрім завідування Ботанічним садом і кафедрою квіткових рослин, він брав активну участь в організації та роботі різних академічних структур, зокрема природничого профілю. Відома його діяльність у Комісії УАН з вивчення природних багатств України, створеної в 1919 р., у Комісії з вивчення фауни України. Він працював у Видавничій комісії ІІ відділу УАН, очолював Комісію енциклопедичного словника, Комісію з ревізії бібліотеки УАН, був представником академії у Військово-промисловому комітеті.

У 1920 р. Володимира Липського було обрано до Господарського правління УАН як представника ІІ відділу. На початку 1921 р. він став членом Угодової комісії з об’єднання Української академії наук з Українським науковим товариством.

1922 по 1927 роки він обирається президентом ВУАН.

Протягом 1922-1928 рр. Володимир Липський вивчав флору околиць Житомира. Тут ним було вперше виявлено та встановлено місцеперебування нової для України й для всього тодішнього Радянського Союзу рослини – суниці індійської. Учений зібрав гербарні зразки рослини, плоди, насіння, декілька її кущів були висаджені в ботанічному садку, який існував у той час у дворі Президії ВУАН. У 1928 р. його було обрано членом-кореспондентом Академії наук СРСР.

Помер вчений 24 лютого 1937 р. в Одесі. На його честь вітчизняними та іноземними ботаніками названо 2 роди та 56 видів рослин.

По собі Володимир Липський залишив велику наукову спадщину – більше як 100 наукових робіт і монографій, що не втратили свого значення й тепер, написані доступною, виразною, цікавою мовою. Пам'ять про академіка нього увінчана меморіальними дошками в Києві та Одесі.

Інформація підготовлена на основі відкритих інтернет-джерел

Оновлено: березень, 2025