Embedded Files
Видатний біолог-селекціонер, один із корифеїв вітчизняного рослинництва, відомий далеко за межами України своїми досягненнями з питань біології, систематики, екології та агротехніки культурних рослин, особливо кукурудзи та пшениці, організатор контрольно-насіннєвої справи Микола Миколайович Кулєшов народився 17 грудня 1890 року в м. Новий Маргелан (нині – Фергана, Республіка Узбекистан) у сім′ї київського лікаря Миколи Африкановича Кулєшова, засланого у Середню Азію за революційну діяльність.
Після смерті батька у 1892 році Микола з мамою повертається до Києва. Навчається в П'ятій Київській гімназії, через скрутне становище заробляє уроками. Закінчивши гімназію з золотою медаллю, поза конкурсом у 1909 році вступає на сільськогосподарське відділення Київського політехнічного інституту.
Узимку 1913 – 1914 років Микола Кулєшов проходив стажування у Московському сільськогосподарському інституті та Бюро з прикладної ботаніки в Санкт-Петербурзі, де познайомився зі знаменитим вченим-генетиком Миколою Вавиловим. Ця зустріч поклала початок їхній подальшій співпраці.
У 1915 році Миколу Кулєшова запрошують працювати на Харківській селекційній станції, а в 1920 році він очолює Центральну контрольно-насіннєву станцію Наркомзему УСРР. З цього часу вчений повністю присвятив себе контрольно-насіннєвій справі і керував її створенням і організацією не лише в Україні, але й у всьому СРСР. Все життя він вивчав питання систематики, екології, біології, агротехніки культурних рослин, зокрема кукурудзи й пшениці; розробляв методи та принципи оцінювання посівів, якостей насіння зернових культур. Відвідував Голландію, Данію, Швецію, Німеччину, Польщу, переймаючи їхній досвід контрольно-насіннєвої справи.
У березні 1933 року, під час Голодомору, Миколу Кулєшова було заарештовано за сфабрикованим звинуваченням ОГПУ за участь у вигаданій «Трудовій селянській партії». Після звільнення в листопаді 1933 року його вислали до Іркутська, де призначають керівником наукової групи контрольно-насіннєвої лабораторії. У жовтні 1934 року Микола Кулєшов очолює кафедру рослинництва Східносибірського (Іркутського) сільськогосподарського інституту, а 28 червня 1938 року його затверджують у званні професора.
Наступного ж дня його обвинувачують в саботажі та знову заарештовують. Лише щасливий випадок – звільнення частини ув′язнених після зміщення Єжова з поста голови НКВД – рятує йому життя цього разу. Випущений у 1939 році з іркутської в′язниці, вчений переїздить до Омська, де по травень 1945 року керує кафедрою рослинництва Омського сільськогосподарського інституту.
У червні 1945 року Микола Кулєшов повернувся до Харкова. З цього року ‒ професор, завідувач кафедрою рослинництва Харківського сільськогосподарського інституту, де й працював до кінця життя. Він був блискучим педагогом, вихователем студентської і наукової молоді. За спогадами колег та учнів, його шанували за сердечну відкритість, щедрість і доброту.
Одночасно у 1947-1960 роках ‒ заступник директора та завідувач лабораторії екології сільськогосподарських рослин Українського науково-дослідного інституту рослинництва, селекції та генетики. У 1948 році його обирають член-кореспондентом АН УРСР, а в 1951 році – дійсним її членом. Вільно володів англійською, німецькою, французькою, італійською мовами (не рахуючи латині та давньогрецької). Під час ув'язнення в одинарній камері ленінградської тюрми «Крести» написав поему «Бібі–ханим» та вірші.
Різнобічна довголітня плідна діяльність створили йому високий авторитет і популярність у широких колах науки та практики. Він був сучасником академіка М. І. Вавілова, його найближчим співробітником і соратником. Науковець зробив неоціненний внесок в екологію польових культур, особливо кукурудзи та пшениці, а також в розробку наукових основ насіннєзнавства, став основоположником наукової школи рослинників-екологів. Учений є автором понад 220 наукових праць.
Помер Микола Кулєшов 19 січня 1968 року, похований у Харкові.
Інформація підготовлена на основі відкритих інтернет-джерел
ІСТОРІЯ ОДНІЄЇ КНИГИ.pdfPage updated
Google Sites
Report abuse