Embedded Files
«Немає більшої насолоди для письменницької душі як писати книгу для юних. Це немовби світлий подих вітру вранці, десь на лузі дитинства, коли тільки – тільки сходить сонце…» Віктор Близнець
Український письменник Віктор Семенович Близнець народився в селі Володимирівці на Кіровоградщині 10 квітня 1933 р. У 1952 році Віктор Близнець із золотою медаллю закінчує школу і вступає на факультет журналістики Київського державного університету. Роки студентського життя та навчання були важливими для становлення творчої індивідуальності митця. Він дуже любив копатися в архівах, вишукуючи цінні перлини для своїх творів, захоплювався історією свого народу, переказами, легендами, всім тим, що проливало світло на духовність людини.
Після закінчення університету, Віктор Близнець працює в редакціях газет, журналів для дітей «Піонерія», «Малятко».
У дитячу художню літературу його привела як робота у виданнях для дітей, так і незабутні враження та спогади з власного дитинства. Діти ‒ герої творів Віктора Близнеця постають перед читачами реальними, такими як і в житті. Вони: непосидючі, мрійливі, нерозважливі, надміру довірливі. Спільне, що їх єднає ‒ це доброта, щирість, багатство внутрішнього світу.
Віктор Близнець – автор 13 книг про дитинство. Перша книжка оповідань «Ойойкове гніздо» вийшла в 1963 р. Найпопулярнішими його творами є повісті «Паруси над степом», «Землянка», «Древляни», «Звук павутинки», «Мовчун», «Женя і Синько», «Як народжувалася стежка», «Золота гора до неба», «Золота павутинка», повість-казка «Земля Світлячків». Спеціально для дітей він переклав з давньоруської сучасною українською мовою літопис «Повість минулих літ».
Історична тематика знайшла місце у повістях «Древляни», «Партизанська гармата», «Вибух». Казковий елемент звучить у повістях «Женя і Синько» та «Земля світлячків». Особливу популярність здобула повість «Звук павутинки», яка перекладена кількома мовами. Олесь Гончар порівнював її з «Маленьким принцем» Сент-Екзюпері.
Незадовго до своєї смерті В. Близнець переклав сучасною українською мовою «Повість минулих літ». У видавництві «Веселка» книга вийшла з чудовими гравюрами художника Г. Якутовича. Роботі над перекладом літопису письменник надавав надзвичайно великого значення, наголошуючи на необхідності прищеплювати дітям любов і повагу до власної історії.
Творчість В. Близнеця була відзначена премією імені Лесі Українки. Диплом та нагрудний знак лауреата цієї престижної премії подарувала музею І. К. Карпенка-Карого вдова письменника, з якою науковці спілкувалися майже до самої її смерті. Серед інших подарованих нею речей – книги В. Близнеця, особисті документи, фото. У фондах музею зберігаються також публікації творів нашого земляка у місцевій пресі, книги та дослідження відомих літераторів, присвячених творчості Віктора Семеновича, спогади про нього відомих діячів культури. З нових надходжень – листування В. Близнеця з Миколою Смоленчуком.
Віктор Семенович рано пішов з життя. Це сталося після повернення з поїздки до Таджикистану. Там митець почув про Афганістан те, що замовчувала радянська преса, ‒ і жахнувся від кривавої війни, кричущої несправедливості, страшного лицемірства тогочасних правителів перед усім світом. 2 квітня 1981 року письменник відійшов у вічність, сам поставив крапку у своєму житті.
Творчість В. Близнеця і нині залишається недостатньо дослідженою і поцінованою. Хоча, написано про нього чимало. Особливе місце серед літературознавчих досліджень, присвячених нашому земляку, посідає книга доктора філологічних наук, професора Київського національного університету культури А. І. Гурбанської «Слово. Людина. Світ», яка була відзначена літературною премією імені Євгена Маланюка у номінації «Літературознавство». Один з розділів цієї книги присвячений творчості В. С. Близнеця.
2003 року Міжнародним освітнім фондом імені Ярослава Мудрого започатковано Літературну премію «Звук павутинки» імені Віктора Близнеця.
Інформація підготовлена на основі відкритих інтернет-джерел
Оновлено: квітень, 2025
Page updated
Google Sites
Report abuse