Генеральна Асамблея ООН 27 грудня 2013 року у резолюції 68/239 ухвалила рішення оголосити 31 жовтня, починаючи з 2014 року, Всесвітнім днем міст (World Cities Day). Головна мета – привернути увагу широкої світової громадськості до проблем урбанізації. Також в резолюції йдеться про необхідність посилення кооперації країн у використанні можливостей та вирішенні проблем, пов'язаних з цим процесом, щоб забезпечити сталий розвиток міст у всьому світі.
Соціальний та економічний розвиток будь-якого міста залежить від його урбанізації: рівня комфортності проживання в ньому людей, того яким повітрям дихають люди та яку якість послуг отримують. Планова урбанізація збільшує здатність міст генерувати зайнятість, сприяє різноманітності та соціальній згуртованості між різними класами, культурами, етносами та релігіями. Міста, спроєктовані для спільного проживання, створюють можливості, дозволяють налагодити зв'язки та взаємодії, а також сприяють сталому використанню загальних ресурсів.
Щодня чисельність міст зростає в середньому на 180 тис. осіб. Відповідно, зростають і ризики для сталого розвитку. ООН у новій Програмі розвитку міст зазначає, що в процесі урбанізації перед людством постануть нові серйозні виклики. Це, зокрема, забезпечення людей житлом та базовими послугами та створення інфраструктури; охорона міського довкілля та реагування на зміни клімату; продовольча безпека; належні освіта та охорона здоров'я; збереження природних ресурсів; достатня кількість робочих місць та гідна оплата праці; особиста безпека містян.
З першого дня повномасштабного вторгнення росії Україна потерпає від деурбанізації. Величезні втрати житлової інфраструктури, швидке зубожіння населення та масові міграції викликають втрату стабільності, що в довгостроковій перспективі може призвести до уповільнення або навіть припинення процесу відновлення міст та територій, які постраждали від війни. Війна спричинила значне переміщення людей між містами та регіонами України. Внаслідок чого відбувається зростання міст у західних областях, які до 2022 року були відносно менш урбанізованими.
Поки росія продовжує війну в Україні, складно думати про зміну клімату. Проте навіть якщо війна закінчиться сьогодні, а викиди парникових газів скоротяться до нуля завтра, клімат продовжить змінюватися і до цього потрібно адаптуватися.
Адаптація до зміни клімату означає пристосування природних або людських систем, (наприклад, лісів, річок, міст та навіть окремих вулиць) до можливого або фактичного впливу зміни клімату. Якщо не адаптуватися, то діти влітку гратимуться на майданчиках, поверхня яких розжарюється майже до 60°C, люди зі слабкою серцево-судинною системою будуть непритомніти від спеки, дерева від шквального вітру будуть падати на авто та лінії електропередачі.
Тобто адаптуватися до зміни клімату набагато дешевше, ніж боротися із наслідками. Для України це питання наразі є дуже актуальним. Боротьба з наслідками зміни клімату вже коштує Україні мільйони гривень щороку.
Інформація підготовлена на основі відкритих інтернет-джерел