Українська літературознавиця, текстолог, книгознавиця, кандидатка філологічних наук Вікторія Петрівна Колосова народилася 10 серпня 1923 року в місті Бар, нині Вінницька область, у родині агронома Петра Івановича Водолажського та Антоніни Михайлівни Гневишевих, викладачів агропромислової школи. 1931 року батька Вікторії Петрівни призначили завідувачем планової частини Всесоюзного науково-дослідного інституту цукрової промисловості, родина переїхала до Києва.
У 1948 році закінчила Київський державний університет.
У 1956 році Вікторія Колосова вступила до аспірантури Інституту літератури Академії наук УРСР, де під керівництвом академіка Олександра Білецького захистила кандидатську дисертацію «Климентий Зиновиев ‒ украинский поэт конца XVII-начала XVIII вв.». Захист відбувся 1962 року, а за два роки у видавництві «Наукова думка» дисертація була видана окремою книжкою під назвою «Климентій Зіновіїв: Життя і творчість». Опублікована накладом 1490 примірників розвідка запропонувала найзмістовніший аналіз поетики віршів Зіновієва від часу першого оприлюднення знайдених у 1850-ті роки на Чернігівщині рукописів поета Пантелеймоном Кулішем.
Уся наукова кар'єра Вікторії Колосової була пов’язана з відділом давньої української літератури Інституту літератури, де вона працювала з 1957 до 1979 років. Вона належить до тих українських гуманітаріїв, які своїми публікаціями рятували честь літературознавчої та історичної науки у вельми непрості 1960-70-ті роки.
Вікторія Петрівна 1971 року здобула вчене звання старшого наукового співробітника.
Науковиця брала участь у написанні «Історії української літератури» у восьми томах (перший том ‒ 1967) та «Історії Української РСР» у десяти томах (перший том, книга 2 ‒ 1979).
Їй належить низка статей до «Шевченківського словника» (том 1 ‒ 1976; том 2 ‒ 1977).
Вікторія Петрівна Колосова була також упорядницею збірки «Українська поезія. Кінець XVI ‒ початок XVII ст.» (1978, разом з Володимиром Крекотнем), брала участь у підготовці та коментуванні кількох томів 50-томника творів Івана Франка.
Міжнародно визнана фахівчиня з українського силабічного віршування Вікторія Колосова також опублікувала низку праць з текстології, східнослов’янського книговидання, українсько-російсько-білоруських літературних зв'язків. Не один науковий задум дослідниці не вдалося реалізувати через різноманітні обмеження україністичних студій у роки «застою».
Померла Вікторія Петрівна Колосова 16 березня 2010 року.
У 2021 році опубліковано щоденник Вікторії Колосової, у якому вона описує життя в Києві під час німецької окупації.
Інформація підготовлена на основі відкритих інтернет-джерел
Перевірено: серпень, 2025